Володимир Обрізан: особистий сайт - 01

Бізнес-школа × 2

2016-11-01T00:05:00+02:00

Цього року за рекомендацією колег із клубу директорів айті-компаній я пішов у бізнес-школу «АБІС». Вона була дуже доречною: адже я експерт в айті-технологіях, бо п’ять років відучився в ХІРЕ, а потім ще три роки в аспірантурі там само. Але специфіка й культура нашого вишу така, що там ніби не було заведено заробляти гроші. Як в анекдоті: дружина думає, що гроші беруться з тумбочки, а вчений ХІРЕ — що з каси міністерства освіти. Тому, виходячи з вишу, я не знав, як заробити на вільному ринку навіть і 100 грн. Мені було простіше працювати безплатно, ніж змусити себе, червоніючи, озвучити вартість послуг потенційному клієнту.

А в «АБІСі» є і філософія бізнесу, і блок менеджменту, блок маркетингу та продажів, і побудова сильної особистісної філософії. Так сподобалося, усе було так доречно, що потім сходив на всі курси, які вони запропонували: поглиблений курс «менеджмент перетворень і змін», майстер-клас «управління за цілями», фінансовий тренінг.

А восени пішов по другому колу.

— Вово, як справи?
— Та от у бізнес-школу пішов.
— В іншу?
— У ту саму.
— На інший курс?
— На той самий.
— Програма змінилася?
— Ні, та сама програма.
— ???

Мене ніхто не зрозумів, навіщо я це зробив. Буду чесний із вами: я не розумію на 100% те, що мені розповідають. Я не запам’ятовую все, що зміг зрозуміти. Можу застосувати на практиці далеко не все, що зміг запам’ятати. І не все можу застосувати правильно з того, що застосовую. Тому другий раз був дуже важливим для мене, щоб відполірувати ті знання, які вже були.

Ну а ще на курсах дуже приємне товариство, знайшов нових друзів. (Хлопці, вам привіт!)

Сьогодні на черговій лекції ми обговорювали, що мотивацією змін можуть бути дві речі: криза і натхнення. І я зрозумів для себе таку штуку: що перший раз я слухав курс, переживаючи кризу, а другий раз я слухав курс, переживаючи натхнення. Тому побачив і почув зовсім різне.

Самоосвіта — штука класна. Чую, піду і втретє.

Україна і 4G

2016-02-01T22:39:00+02:00

У 2015 році нарешті в країні з’явився якісний інтернет на вулицях міст: 3G. Опсоси за скажені мільярди гривень купили ліцензії на використання частот. Обладнання, думаю, коштує не менше.

З одного боку, це добре: за 15 грн. на місяць я маю кілька мегабіт смуги на смартфоні. А з іншого боку — а коли в нас буде 4G? Уже всі країни мають 4G. У Росії з 2012-го, у Казахстані з 2012-го, у Польщі з 2011-го. Навіть в Африці вже є 4G. А наші опсоси витратили гроші на 3G. Тепер інвестиції треба повернути, тому про встановлення 4G ніхто й не заїкається. Повірте, технології для цього вже давно винайдені, а радіохвилі поширюються в російському, польському, казахському й українському повітрі абсолютно однаково.

Україна припустилася помилки: треба було пропустити етап 3G й інвестувати одразу в 4G. Тепер 4G ми побачимо на екранах смартфонів ще не скоро.

Резюме другої зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"

2015-11-01T14:35:00+02:00

31 жовтня відбулася друга зустріч клубу "Пітон на АПВТ". Зустріч пройшла в ауд. 318 каф. АПВТ з 11:15 до 12:50.

Обговорили проходження першого тижня курсу на Coursera. Виявилося, що деякі хлопці вже повністю пройшли весь курс за цей тиждень. Відзначили, що лектор курсу дуже докладно все викладає, що дуже корисно для людей, які тільки почали вивчати програмування. Хлопці додали, що мотивація такого швидкого навчання — швидше здобути знання й знайти роботу в цій галузі. Ще цікаво, що навіть онлайн-курс деякі проходять не індивідуально, а в групах по 2-3 людини за одним комп’ютером.

Переклад титрів Coursera

Професором Рустиновим була запропонована ідея перекладів субтитрів цього курсу на Coursera. Я завів обговорення в нашій гугл-групі: https://groups.google.com/forum/?hl=ru#!topic/pythonapvt/y0ivscjTTgs Прошу зацікавлених людей висловити свою думку.

Мета — ми могли б розширити аудиторію цього курсу на російськомовних користувачів, тим самим знизити поріг входження.

Було запропоновано сервіс ABBYY, який уже займається перекладом Coursera: http://coursera.abbyy-ls.com/En#home Але там ще немає цього курсу. Тим не менш, можна зробити користь і перекласти інші популярні курси.

Checkio.org — колекція задачок на Пітоні

Найуспішніші програмісти ті, які постійно розв’язують усе нові й нові задачки, щоразу підвищуючи планку складності. Курс на Coursera дає розуміння синтаксису мови, але мову потрібно ще навчитися застосовувати для розв’язання реальних задач.

У цьому нам допоможе сервіс http://www.checkio.org/ — це онлайн-гра на проходження із сотнею задач різної складності.

Загалом, марш усім записуватися й клацати задачки! У суботу перевірю. ;)

Курс з Пітону в Пібурсі

Професор Рустинов розповів про те, як він пішов вивчати Пітон у Пібурсу. Він підкреслив особливість: потогінна система, коли за один тиждень впихається великий обсяг інформації. А також те, що курс "змішаний" — онлайн-навчання й очні зустрічі для розв’язання задач та обговорення.

iPython

Вова Мізь показав iPython — середовище для інтерактивного програмування на Пітоні. Можна на одній сторінці поєднувати код на Пітоні й візуалізацію результатів у табличній формі або у формі діаграм і графіків. Однозначно потрібно виносити цю тему на окрему зустріч клубу.

Зустріч закінчилася гарячим обговоренням методів освіти, що вже виходить за рамки інтересів нашого клубу.

Порядок денний на наступну зустріч

Обговорення порядку денного на наступну зустріч 7 листопада: https://groups.google.com/forum/?hl=ru#!topic/pythonapvt/7YDFcz6nGr4

Попередні зустрічі:

№1 24.10.2015 Відбулася перша зустріч клубу "Пітон на АПВТ". Резюме

Як отримувати новини про зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"?

Підписка на новини про зустрічі клубу "Пітон на АПВТ": http://bit.ly/python-apvt-reg Поштова розсилка — це буде основний канал інформування про зустрічі.

Групи Вконтакте та Фейсбуці: https://vk.com/python.apvt і https://www.facebook.com/groups/python.apvt відповідно.

Сайт для запитань і відповідей про Пітон і про клуб: http://bit.ly/python-apvt-qa

Питання? Можна звернутися до мене особисто: volodymyr.obrizan@gmail.com

Hewlett-Packard закриває публічну хмару

2015-11-01T09:54:00+02:00

Поки Amazon заробляє на хмарах 500 млн $ чистими за квартал, Hewlett-Packard закриває свою публічну хмару. Третього дня отримав ось такого листа:

Якщо коротко, то 31 січня 2016 року Hewlett-Packard перестане надавати послуги публічної хмари, мовляв, вимкніть сервери, скачайте дані, бо потім доступу до них не буде.

Важливо розуміти, що йдеться саме про публічну хмару HP. З корпоративною хмарою Helion HP, судячи з їхнього сайту, все добре.

Контрольна відповідь

2015-09-01T13:24:00+03:00

Одна з порад для лекторів — це встановити зв’язок з аудиторією за допомогою запитань. Коли я був студентом, потрапляв у такі ситуації, коли я називав слушну відповідь, а викладач каже «неправильно» і чекає інших відповідей. Я тоді думав: «От мудак, адже я ж правильно відповів». Таке часто трапляється, якщо на запитання немає чіткої відповіді, наприклад: «У чому найголовніша відмінність Андроїда від iOS?».

Коли я сам став викладачем, то теж почав ставити аудиторії запитання, щоб розворушити, змусити мізки студентів працювати. І після неправильної відповіді почав ловити погляди, в яких читалося: «От мудак, адже я ж правильно відповів». Така ситуація викликала дискомфорт.

За роки я прийшов до поняття «контрольної відповіді». Контрольна відповідь — це така відповідь, яку очікує почути викладач. Наприклад, за планом лекції після запитання «У чому відмінність програмування мобільних застосунків від десктопних застосунків» потрібно розповісти про енергозбереження, тому контрольна відповідь: «На мобілці потрібно економити заряд акумулятора, а отже ефективно використовувати апаратні ресурси». Тому, коли студенти говорять про парадигми користувацького інтерфейсу або про використання хмарних сервісів, то я кажу: «Хороша ідея, але контрольна відповідь інша», і ми продовжуємо обговорення.

Диплом приходить до студента двічі

2014-11-01T01:29:00+02:00

Диплом приходить до студента двічі. Перший раз восени, у легкому ейфорійному образі, натхненному й світлому, що несе радість і надію на краще.

У травні диплом приходить до студента у важкому образі, що сковує холодним жахом, не залишає вибору й штовхає в безвихідь.

Курс з айфонів і клаудів

2014-09-01T22:37:00+03:00

З Днем знань, до речі. Цього сезону я вже втретє читатиму в ХНУРЕ два курси:

Програмування мобільних платформ.
Хмарні обчислення, системи та мережі.

У першому обговорюємо мову Objective-C, Foundation, Cocoa Touch, інтерфейси, роботу з мережею, БД, тестування. 28 годин лекцій і консультацій, 20 годин лаб.

У другому обговорюємо Google App Engine, Amazon Web Services з погляду програміста: Python, boto, webapp2, EC2, SDB, S3, ELB. 24 години лекцій і консультацій, 16 годин лаб.

Для людей, які хочуть ознайомитися з предметами й почати вивчати — саме те, що треба!

Посилання на розклад: http://cist.kture.kharkov.ua. Вхід вільний.

ALS Ice Bucket Challenge

2014-09-01T17:31:00+03:00

У серпні 2014 року в інтернеті з’явився флешмоб, мета якого — збір пожертв на боротьбу з поки що невиліковною хворобою ALS, Amyotrophic lateral sclerosis, бічний аміотрофічний склероз. Флешмоб відбувається за таким алгоритмом: одна людина приймає виклик (естафету) від однієї людини, номінує трьох наступних, робить пожертву й обливає себе відром холодної води.

Ось Марк Цукерберг, засновник і директор Фейсбуку, прийняв виклик губернатора Каліфорнії й передав Біллу Гейтсу:

А ось Білл Гейтс прийняв виклик Цукерберга:

Такий нестандартний підхід, звісно ж, став віральним. Ролики з тими, хто поливає себе холодною водою, набирають десятки мільйонів переглядів.

Недільний вечір був спокійним і нічого поганого не віщував. Але тут айфон видав звук пуш-нотифікейшена. Відкриваю Інстаграм, а таам, а таааам...

Кристино, я з радістю приймаю твій виклик і хочу передати його трьом своїм добрим друзям: Дімі Мельнику, Тарасу Філатову й Ользі Синельниковій. У вас є 24 години, щоб прийняти мій виклик! :)

Ну і короткий FAQ:

— А це обов’язково?
— Ні, не обов’язково, усе з доброї волі.

— А куди переказувати гроші?
— Можна в ALS (http://www.alsa.org/fight-als/ice-bucket-challenge.html), а можна в будь-яку іншу організацію з будь-якого іншого приводу.

— А обов’язково 10 чи 100 доларів?
— Будь-якій сумі всюди будуть раді.

Він сказав «Поїхали!» і махнув рукою

2011-01-01T19:06:00+02:00

Цього року весь світ відзначає 50-річчя польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року громадянин Радянського Союзу Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» здійснив політ у космос — облетів земну кулю за 108 хвилин.

Колись давно я знайшов один дуже гарний виступ Юрія Гагаріна на Красній площі в Москві. Послухайте, будь ласка:

Транскрипція для неспішного вдумливого читання й осмислення:

Наш народ своїм генієм, своєю героїчною працею створив прекрасний у світі космічний корабель «Восток» і його дуже розумне, дуже надійне обладнання. Від старту й до самого приземлення в мене не було жодного сумніву в успішному результаті космічного польоту. Мені хочеться від душі подякувати нашим ученим, інженерам, технікам, усім радянським робітникам, які створили такий корабель, на якому можна впевнено осягати таємниці космічного простору.

Дозвольте також мені подякувати всім товаришам і всьому колективу, який підготував мене до космічного польоту. Я переконаний, що всі мої друзі льотчики-космонавти готові також у будь-який час здійснити політ навколо нашої планети. Можна з упевненістю сказати, що ми на наших радянських космічних кораблях літатимемо й за дальшими маршрутами. Я безмежно радий, що моя улюблена Вітчизна першою у світі здійснила цей політ, першою у світі проникла в Космос. Перший літак, перший супутник, перший космічний корабель і перший космічний політ — ось етапи великого шляху моєї Батьківщини до оволодіння таємницями природи.

Указом президента РФ рік 50-річчя польоту Юрія Гагаріна оголошено в Росії Роком Космосу. За підсумками 2010 року Росія зберегла за собою абсолютне лідерство за космічними запусками — 31 із 74, здійснених у світі.

Слава Гагаріну! Слава вченим, інженерам, технікам і всім робітникам! Кожному було і буде місце в спільному подвигу.

Стаття про Юрія Гагаріна у Вікіпедії Виступи Юрія Гагаріна у Вікіцитатах

Ви взагалі під ноги дивитеся?

2010-11-01T21:54:00+02:00

Гей, ви! Так, я до вас звертаюся! Ви взагалі під ноги дивитеся? От на що ви щойно наступили?

На люк. На звичайний каналізаційний люк. А скільки ви зможете назвати різновидів люків? Два? Три?

Сьогодні колега з Вікіпедії підкинув посилання на вікісхрон, де інший наш колега завантажив фотографії каналізаційних і комунікаційних люків нашого улюбленого міста.

Наприклад, такий бачили? Дореволюційна орфографія — цей люк був виготовлений до 1918 року, ймовірно наприкінці XIX століття. Побачите такий — знайте — цей люк старший за ваших дідусів і бабусь. А може, навіть і за прадідусів та прабабусь. На кришці напис: Харківський машинобудівний завод, яким володів Микола Федорович фон Дітмар — промисловець, будував заводи, залізницю.

А ось сучасніший. ГОСТ 61-го року. Отже, цьому люку менше пів сотні років.

А ось полегшена модель, виготовлена з пластику (1980–1990-ті).

А ось цікавий люк, але не каналізаційний, а комунікаційний. Як побачите павучка — знайте — це телефонний колодязь.

Ну а це люк, створений зовсім недавно. Уже в Україні, а не в СРСР. Виготовлений із залізобетону.

Усі зображення взято з вікісхрону. Автор: Vizu. Ці та інші люки можна подивитися за посиланнями: http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Manhole_covers_in_Kharkov http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Telephone_covers_in_Kharkov

Оригінали в повній роздільності: Люк заводу Дітмара, Люк із Барвінкового, Пластиковий люк, Бетонний телефонний люк. Фотографії: Victor Vizu, CC BY-SA 3.0. Файли відтворено без змін.

Трохи про суфікси

2009-06-01T20:28:00+03:00

Одна з традиційних рубрик у журналі «Спектрум» — про нові технічні терміни в англійській мові. Щомісяця автор наводить 20-30 неологізмів, які увійшли в ужиток англомовного світу, та й російськомовного теж. Наведу деякі з них, опубліковані в червневому випуску цього журналу.

-ware — один із найуживаніших суфіксів. Спочатку вживався в таких словах, як software — програмне забезпечення і hardware — апаратне забезпечення. Також стали класичними такі терміни: freeware — безплатне ПЗ, shareware — умовно-безплатне ПЗ (можете спробувати, як воно працює, перед тим як купити), і vaporware — анонсоване ПЗ, яке ще не встигло вийти на ринок. Із цим суфіксом утворено багато нових слів. Наприклад, abandonware — компанія, яка написала код, збанкрутувала, beerware — програма вартістю в банку пива для програміста, який її розробив, careware — програміст просить кожного користувача такої програми зробити щось корисне або пожертвувати щось у благодійний фонд, coasterware — диски з такими програмами зазвичай використовують як підставку під чашку, crimeware — програми, що крадуть персональну інформацію, фішингові або інші, що порушують закон, heroinware — комп’ютерні ігри, на які дуже легко підсісти, ransomware — програма шифрує файли й вимагає гроші за розшифрування, retroware — програма на дві або три версії старіша за найсвіжішу версію, slideware — анонсована програма, яка існує тільки у вигляді слайдів із PowerPoint, terrorware — програми, які використовують терористи.

Суфікс -free використовують для того, щоб позначити відсутність або брак чогось. Наприклад, fat-free — щось знежирене, також відомі calorie-free, cholesterol-free, salt-free і навіть peanut-free. З нового: content-free — багато слів, а сенсу немає, fact-free — наукова робота, яка не спирається на дані з реального світу, office-free — співробітник, який працює вдома і для зв’язку з офісом використовує інтернет.

Для позначення якоїсь сильної звички ми використовуємо суфікс -aholic (-holic, -oholic). Термін alcoholic породив workaholic, foodaholic, chocoholic. У сучасному світі використовують webaholic, twitterholic (до речі, мене можна зафоловити тут http://www.twitter.com/obrizan), gameaholics і навіть Warcraft-aholic.

Різні інші суфікси, а також їхнє використання можна прочитати в червневому номері журналу «Спектрум», який видає товариство IEEE. А з якими неологізмами стикаєтеся ви?

Update: підказали ще один важливий термін: peopleware — кадрове забезпечення, тобто співробітники. Є однойменна книжка: Peopleware: Productive Projects and Teams.

Студенти, які працюють

2009-05-01T07:50:00+03:00

Якщо студент заробляє гроші, але при цьому не з’являється в університеті, то вища освіта йому не потрібна. Він може сміливо переводитися на заочне або взагалі забирати документи. Таким жодної пощади на сесії з боку викладача бути не може.

Якщо студент заробляє гроші, при цьому встигає на заняття і все здає сам, то він потребує вищої освіти, можливо, для того, щоб підвищити свою кваліфікацію й заробляти ще більше грошей. Такі студенти викликають повагу.

Якщо студент працює за 100 доларів США, та ще й не за фахом, при цьому пропускає заняття у виші, то він просто дурень, бо міг би отримувати підвищену стипендію, а з нею і необхідні знання, щоб заробляти багато грошей.

Знаю, що є відсоток студентів, у яких немає батьків, або в яких батьки не в змозі надавати суттєву матеріальну допомогу. Тут навряд чи ми можемо щось зробити, бо їм не допоможуть наші оцінки, які ми поставимо на шару. Таким студентам потрібно допомогти собі самим.