Володимир Обрізан: особистий сайт - 02

Абстрактне мислення і програмісти

2017-04-02T20:16:00+03:00

У програмістів геть відсутнє абстрактне мислення.

Доказ: усі читали й знають «патерни» Еріха Гамми (судячи з резюме кандидатів). Але на практиці знають і застосовують лише синглтон. І то тому, що це те саме, що й глобальна змінна, а цього їх навчили на уроках Паскалю (по суті — антипатерн).

Поки носом не ткнеш, програміст не може сам зрозуміти, що окремо взятий патерн може бути використаний у цьому контексті. Зазвичай у таких випадках програмісти округлюють очі, завмирають і дивляться так, ніби почули божі одкровення.

Чому університет не вчить бути успішним?

2016-11-02T21:24:00+02:00

Рік тому я написав нотатку "Університет не вчить бути успішним" (Університет не вчить бути успішним). Ця теза крутилася в мене в голові кілька років, але бракувало якихось фрагментів, щоб чітко її сформулювати.

Минуло півтора року, і я готовий сформулювати для себе відповідь на таке запитання: "А чому університет не вчить бути успішним?".

Стосунки між студентом і викладачем дуже важливі для якісної освіти. Чи вірить студент словам викладача? Чи довіряє самому викладачеві? Від цього залежить, як студент засвоїть знання. Студенти приходять до вишу з певними очікуваннями отримати знання, які допоможуть їм закріпитися в житті після вишу. Студент-першокурсник готовий повірити будь-якому першому-ліпшому викладачеві. Але кредит довіри треба регулярно виплачувати. За нескладної перевірки знання на лекціях виявляються непридатними на місцевому ринку праці, бо ці лекційні знання були отримані з книжки, а не в процесі досягнення успіху викладачем. Студент перестає довіряти викладачеві.

Ще один момент, який підриває довіру до викладача, — це його низький соціальний статус, визначений бюджетною політикою уряду, а далі й культурою суспільства. Як би ви охарактеризували дорослого чоловіка, який читанням лекцій заробляє всього 30 доларів на місяць? Лузер? Невдаха? Дякую за комплімент! У такого вчитися успіху? Студент не повірить людині, яка сама не досягла успіху в житті.

Питання "Чи вважати успішним викладача, який узяв гроші у студента за оцінку на іспиті" я залишу без відповіді. Це особистий вибір кожного, як на нього відповісти.

Університет не вчить бути успішним, бо там немає людей, які знають, що це таке.

Дизрапт тижня: Swagger

2016-02-02T23:58:00+02:00

Прошу любити й шанувати нову рубрику: "Дизрапт тижня". У рубриці я розповідаю про найпроривніші технології, які суттєво змінюють правила гри в тих чи інших сферах.

Дизрапт цього тижня — Swagger (читається "своґер") — це специфікація опису API вебсервісів.

Навіщо це потрібно? Оскільки специфікація машинозчитувана, то на її основі можна робити різні корисні речі:

а) автоматично генерувати документацію до вебсервісу;

б) автоматично генерувати API-клієнти до цього сервісу;

в) автоматично генерувати шаблони вебсервісів;

Це дуже актуально для мікросервісних архітектур, де один мікросервіс може експлуатуватися іншими мікросервісами, написаними різними мовами.

Специфікація описується на YAML або JSON. Я віддаю перевагу першому варіанту, бо він найзрозуміліший для людини. Ось так виглядає специфікація:

Ось так виглядає фрагмент документації, побудованої за цією специфікацією:

А тепер найцікавіше: є генератор API-клієнтів для багатьох мов:

android, async-scala, csharp, dart, flash, python-flask, java, javascript, jaxrs, inflector, jmeter, nodejs, objc, perl, php, python, qt5cpp, ruby, scala, scalatra, silex-PHP, sinatra, slim, spring-mvc, dynamic-html, html, swagger, swagger-yaml, swift, tizen, typescript-angular, typescript-node, akka-scala, CsharpDotNet2, clojure

Ось невеликий фрагмент API-клієнта для мови Objective-C:

Деталі реалізації обміну даними за протоколом HTTP приховані від розробника. Не потрібно зосереджуватися на таких деталях. Уже є готові високорівневі методи роботи з вебсервісом. Можна описати API один раз і генерувати одразу два клієнти, наприклад, для мобільного застосунку і для вебсайту.

Такий спосіб опису API сервера і генерація клієнтів підвищує продуктивність розробника мінімум у 10 разів.

Резюме шостої зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"

2015-12-02T23:07:00+02:00

28 листопада відбулася шоста зустріч клубу "Пітон на АПВТ". Зустріч пройшла в ауд. 318 каф. АПВТ з 11:15 до 13:30.

Далі коротке резюме зустрічі.

Empire of Code (Володимир Обрізан)

Empire of Code — ще одна гра, де знання мови Пітон дає вам перевагу. Адреса сайту: http://www.empireofcode.com Гру розробили ті самі розробники, що й сайт http://www.checkio.com Гра — клон гри Clash of Clans, але тематика про астероїди та роботів. Родзинка в тому, що тут можна за рахунок розв’язання задачок на Пітоні або JavaScript поліпшувати базу, а також можна написати алгоритми оборони бази й стратегії нападу на чужі бази.

Розбір однієї задачки з підступом (Володимир Обрізан + усі)

Задача така: розробити функцію, яка валідує пароль (повертає True або False). Умови такі: пароль має бути довший за 9 символів, мати хоча б одну велику літеру, хоча б одну маленьку літеру і хоча б одну цифру. Прототип функції такий: def func(password). Спробуйте розв’язати самостійно. Але є ще одне обмеження: вищий пілотаж — це вмістити реалізацію цієї функції в 99 байт.

Можу дати дві поради:

Напишіть тестову програму, яка перевірятиме, чи правильно функція перевіряє пароль. Бо якщо ви будете змінювати програму, намагатися вмістити її в 99 байт, то в якийсь момент вона може перестати працювати.
Ознайомтеся зі статтею про функціональне програмування. Вона дасть підказки, як можна суттєво скоротити код. Посилання на статтю: https://docs.python.org/3/howto/functional.html

Наука про дані: великі дані, машинне навчання та інше з використанням мови Пітон (Володимир Рустінов)

Володимир Олексійович почав робити вступ до стеку технологій великих даних. Багато розглянути не вдалося, але й тема не маленька. За пів години-годину не розглянути.

Ось посилання на презентацію: https://drive.google.com/file/d/0BwMuwA59_aNuWUFrLXJqcnRXemJXUnhaS0RncTdKUVc3SWJB/view?usp=sharing

Тема великих даних приваблює широким колом технологій і знань, які необхідні для успішного розв’язання відповідних задач.

Попередні зустрічі:

№5 21.11.2015 Підсумки п’ятої зустрічі клубу "Пітон на АПОТ"
№3, №4 07.11.2015, 14.11.2015 Резюме третьої та четвертої зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"
№2 31.10.2015 Резюме другої зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"
№1 24.10.2015 Відбулася перша зустріч клубу "Пітон на АПВТ". Резюме

Як отримувати новини про зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"?

Підписка на новини про зустрічі клубу "Пітон на АПВТ": http://bit.ly/python-apvt-reg Поштова розсилка — це буде основний канал інформування про зустрічі.

Групи у Вконтакте і Фейсбуці: https://vk.com/python.apvt і https://www.facebook.com/groups/python.apvt відповідно.

Сайт для питань і відповідей про Пітон і про клуб: http://bit.ly/python-apvt-qa

Питання? Можна звернутися до мене особисто: volodymyr.obrizan@gmail.com

Школярі цікавляться 5: чи потрібен худліт?

2015-11-02T08:44:00+02:00

Третього дня спілкувався зі школярами в коледжі, тому сьогодні в рубриці «Студенти цікавляться» питання від них:

Розкажіть про вплив худліту на фахівця. Чи потрібно читати худліт?

Худліт потрібно читати, поки вчишся в школі. Багато вільного часу, можна читати все підряд, та й усі ці вигадані сюжети можуть сильно захоплювати увагу читача.

Коли стаєш старшим, уже вигадані світи й персонажі не такі цікаві, та й часу на це різко стало менше. Цікавим стає те, як влаштований реальний світ, що робили реальні люди, як досягли успіху, що зробили добре, що зробили погано. Художні книжки тут ніяк не допоможуть. Допоможе спеціальна література, технічна, політична, книжки з бізнесу, психології, саморозвитку тощо.

Хоча знаю й таких, хто в 30 продовжує жити у світі ельфів і читати про міфрилову кольчужку.

У попередніх випусках:

— Студенти цікавляться про вибір спеціальності.
— Студенти цікавляться про складання курсу не в строк.
— Студенти цікавляться про вибір мови програмування.
— Студенти цікавляться про здавання диплома.

Цікавить моя думка з будь-якого питання університетського життя? Надсилайте свої запитання на volodymyr.obrizan@gmail.com. Анонімність гарантується. Відповіді публікуватимуться в міру надходження запитань. Також запитання можна поставити через сайт анонімних запитань http://ask.fm/obrizan

Філософське

2014-07-02T15:11:00+03:00

Відкрили конспект, пишемо.

Дехто вважає, що, мовляв, дарма їм у школі викладали тригонометрію: у житті не знадобилася. Але насправді це дехто так нудно й даремно проживає своє життя, що їм навіть тригонометрію ніде застосувати.

Урок закінчено. До побачення!

Про офісні програми

2013-11-02T09:21:00+02:00

— Учора треба було підготувати договір, поставив Microsoft Office.
— Microsoft — відстій! Став OpenOffice!

Не розумію, як люди можуть серйозно радити OpenOffice як програму для редагування офісних файлів. OpenOffice годиться хіба що як аргумент «У Microsoft Office є альтернатива», але не більше. Упевнений, що апологети OpenOffice ніколи не намагалися відредагувати документ більший за один абзац. Причому відредагувати так, щоб документ виглядав так, як хоче користувач, а не так, як закортіло OpenOffice.

Причому ті самі люди кажуть зовсім інше, коли мова заходить про переміщення з пункту А в пункт Б.

— Може, тролейбусом? Або на «Жигулях»?
— Ти що, ідіот? Я поїду тільки на «Мерседесі»!

Про PHP-фреймворки

2013-04-02T23:48:00+03:00

Кожен PHP-програміст, що себе поважає, має знати щонайменше два PHP-фреймворки. Це потрібно для того, щоб, прийшовши на наявний проєкт, розкритикувати поточну реалізацію й запропонувати все переробити на іншому фреймворку. Але краще знати три або навіть чотири фреймоврки на той випадок, якщо на цьому проєкті вже встигли попрацювати інші PHP-програмісти.

Дар’я Степаненко йде з вишу

2011-10-02T09:39:00+03:00

Новини освіти:

Студентка Києво-Могилянської академії Дар’я Степаненко, яка 22 вересня вдарила міністра освіти, науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника букетом квітів по обличчю, вирішила розірвати корпоративну угоду з вишем.

...

«Університет не вартий того, щоб вручати мені диплом», — вважає Степаненко.

Студентка, яка вдарила Табачника, зі скандалом іде з Могилянки

Ось як виходить: спочатку діти захлинаючись розповідають, у якому класному місці вони навчаються, але потім вітер дме в інший бік, флюгер розвертає на сто вісімдесят, і тут уже «університет не вартий».

Але є думка, що Дар’я Степаненко може здобути набагато кращу освіту в іншому відомому закладі. Чекаємо новин у стилі «Дар’я Степаненко вдарила міністра освіти чизбургером».

Життя як зебра: біла смуга, потім чорна

2011-04-02T10:26:00+03:00

Є думка, що всі процеси в житті відбуваються циклічно. От у нас справи кепські. А от щось стало трохи краще, а от уже зовсім чудово. Ми на вершині. Тут ми розуміємо, що щастя не може тривати вічно, і починається черговий спад. І коли ми на дні, то можна сказати: «Гірше вже не буде». І починається підйом. І так по колу. Цю циклічність проілюстровано нижче.

Спробуймо подивитися на наше життя під іншим кутом, приблизно 33 градуси. От у нас іде різкий підйом, потім плато (треба трохи відпочити й перевести дух), а потім ще один різкий підйом. І так далі.

Насправді перший і другий графіки однакові. Але цінність перспективи другого в тому, що в ньому немає місця поганому настрою.

Швець без чобіт

2010-10-02T16:48:00+03:00

У нашого університету, де я провів 11 років свого життя, як і в будь-якого іншого університету, є свій корпоративний сайт http://kture.kharkov.ua і корпоративна пошта в однойменному домені. Напевно, за назвою допису і першим абзацом ви вже зрозуміли, про що я писатиму.

Так от, я глибоко переконаний, що університет, який претендує на те, щоб випустити студента, який стане майбутнім Біллом Гейтсом і затьмарить «Майкрософт», має спочатку інвестувати гроші в розвиток ключових об’єктів інфраструктури: вебсайт, пошту, доступ до інтернету, інші айті-сервіси.

За ці десять років я не пам’ятаю, щоб вебсайт університету мене чимось порадував. Багато разів змінювався дизайн, часто на ректоратах підкреслювалася важливість підтримувати інформацію в актуальному стані. У підсумку маємо сайт ламаною англійською з орфографічними помилками. Ключовою датою розвитку вебсайту стало 18 квітня 2008 року. Саме цього дня було вписано останню новину штатними засобами CMS. Після цього дня всі новини вписувалися вручну безпосередньо в HTML-код титульної сторінки. Хтось, щоправда, намагався вести окремий архів новин (теж вручну), але перестав це робити після 17 вересня 2009 року.

У кого є зайвий час, можете прогулятися сайтами різних факультетів і кафедр. Надивитися там можна всякого.

Поштова скринька обмежена за обсягом. Якщо я не помиляюся, квота рядового викладача становить 10-20 мегабайт. Коли скринька переповнюється, адресантові приходить відлуп «disk quota exceeded», і лист не зберігається. Що після цього робити, як зв’язатися з людиною, у якої переповнена скринька, — незрозуміло. Нібито існує адміністративна (не технічна, а паперова) заборона на доступ до скриньки з-за стін університету. Тобто, перебуваючи вдома або у відрядженні, ви позбавлені доступу до своєї скриньки. Якщо ви поїхали на тиждень, а вам у цей час інтенсивно слали пошту, то станеться те, з чого почався цей абзац.

Років п’ять тому я виявив, що отримати доступ до пошти все-таки можна. Я переглянув заголовки листів і знайшов, що вони відправляються з адреси mg.kture.kharkov.ua. Зайшовши браузером на цю адресу, я побачив вебморду пошти. У принципі, цього вистачало. Кілька тижнів тому ця адреса перестала працювати. Після недовгого листування з адміністратором мені вкотре пояснили, що доступу ззовні немає. Я ще раз заліз у заголовки й побачив, що адреса змінилася на mail.kture.kharkov.ua. Я зайшов туди й знову зміг користуватися своєю скринькою. Але щастя тривало недовго. Цього разу адмін мене переміг.

Будь ласка, не пишіть мені більше на kture.kharkov.ua, тому що заняття в мене рідко, а заходити щодня до університету, щоб перевірити пошту, — нерозумно.

До мене дійшли чутки, що місячний трафік на нашу кафедру має ліміт у 3 ГБ. На кафедрі понад 20 співробітників. Виходить по 150 мегабайт на одну особу на місяць. Тобто по 7,5 мегабайта на день. А ще на кафедрі понад 30 комп’ютерів. Їм потрібно регулярно оновлюватися. Усі ми знаємо, що відбувається з неоновленими операційними системами.

Сподіваюся, що з розвитком Microsoft Innovation Center у ХНУРЕ, наш університет наповниться інноваціями.

Новини вітчизняного футболу

2010-10-02T10:03:00+03:00

Відкриваю зранку RSS-рідер, а тут таке:

Читачі Football.ua вважають Динамо найпопулярнішим клубом України

Як виявилося, багата історія і довга гегемонія київського Динамо в нашому футболі досі не забута — саме столичному клубу віддано пальму першості в опитуванні — 38,2% від тих, хто проголосував, 29394 особи.

Стрімкий злет донецького Шахтаря поки не допоміг йому видертися на вершину популярності в українському футболі, але прогрес гірників не минув дарма — на рахунку помаранчево-чорних вельми вагомий показник (31%, 23,817).

Природно, перші два місця мало кого здивували, а от третє, можливо, для багатьох стало сюрпризом. «Бронзовий» Металіст і його завзятий конкурент Дніпро пропустили вперед львівські Карпати. Мабуть, останні успіхи біло-зелених дали результат просто зараз. За львів’ян віддали свій голос майже 13% юзерів (9801). Показник Металіста — 10,1% (7746), Дніпра — 5.9% (4546).

football.ua

Тобто ще раз повторимо результати голосування:

Динамо — 29 394 користувачі.
Шахтар — 23 817.
Карпати — 9 801.
Металіст — 7 746.
Дніпро — 4 546.

У той час як редактора сайту Football.ua дивує третє місце, мене здивувало перше. Давайте спробуємо розібратися з цими цифрами.

Відомо, що інтернет — це найзручніший засіб, щоб висловлювати свою думку публічно, не розриваючи ментального зв’язку дупи і стільця. Але також відомо, що слова можуть розходитися з ділом.

Існує єдиний правильний спосіб оцінити популярність того чи іншого клубу. Спосіб до неподобства простий — треба порахувати кількість уболівальників, які відвідують матчі клубу. Щоб відвідати гру, недостатньо клікнути по кнопці в інтернеті. Треба піднятися зі стільця, доїхати до каси, вступити в товарно-грошові відносини з касиркою, дочекатися дня матчу, в сувору погоду поїхати на стадіон (хто був на матчі в четвер, той зрозуміє) і вболівати за команду. Ця статистика доступна на сайті «Прем’єр-ліги», достатньо лише подивитися протоколи матчів.

Розглянемо статистику відвідувань п’яти клубів у 11 турах поточного чемпіонату. Враховано домашні й виїзні ігри.

****	Сума	Середнє	Мін.	Макс.
Шахтар	260 887	23 717	1 460	38 520
Металіст	196 526	17 866	1 430	38 600
Динамо	138 425	12 584	5 100	38 600
Дніпро	125 208	11 383	2 000	22 846
Карпати	112 714	10 247	4 500	35 008

Тепер статистика виключно домашніх матчів (у всіх по п’ять домашніх ігор, у «Шахтаря» — шість). Дані про місткість стадіонів узято з сайту «Прем’єр-ліги» (цифри місцями застаріли).

****	Сума	Середнє	Мін.	Макс.	Стадіон
Шахтар	196 007	32 668	29 132	38 520	51 504
Металіст	155 050	31 010	20 700	38 600	41 307
Дніпро	80 508	16 102	12 962	22 846	31 003
Динамо	42 725	8 545	5 500	14 000	16 873
Карпати	40 000	8 000	6 000	10 000	27 925

Смію припустити, що телевізійна аудиторія розподіляється прямо пропорційно.

Такий підрахунок уже проводився для сезону 2009/2010 пресслужбою ФК «Металіст». Статистика домашніх матчів:

«Шахтар» — 399 923 (у середньому — 26 662).
«Металіст» — 393 780 (у середньому — 26 252).
«Дніпро» — 207 012 (у середньому — 13 800).
«Карпати» — 201 076 (у середньому — 13 405).
«Динамо» — 162 050 (у середньому — 10 803).

Основний висновок: мега-популярність «Динамо» — вона тільки на сайті, а на ділі — п’яте місце за відвідуваністю.

Кому незрозуміла різниця в методі підрахунку популярності, то поясню. Статистика популярності клубу за версією голосування на веб-сайті впливає лише на кількість гівна в коментах до цього голосування. Статистика відвідуваності ігор клубу впливає на інтерес спонсорів, рекламодавців і телевізійних каналів, які викуповують права на трансляції матчів.

Ну і наостанок можна подивитися цікаву статистику «Ультрас-ліги». Команди ранжуються на підставі кількості фанів у гостьовому секторі та відстані від рідного міста.

ХНУРЕ — 79

2009-10-02T08:30:00+03:00

І ось знову розпал осені, і ось знову День народження рідного університету. Керівництво вважає, що це саме 79-та річниця заснування, але, тим не менш, є й інші думки щодо цього.

Насправді не так важливо, скільки років цим старим стінам або скільки років тому було змінено назву (а вона змінювалася кілька разів: ХІГМАОТ → ХІРЕ → ХДТУРЕ → ХНУРЕ). Університет — це люди, які в ньому працюють і навчаються, а не стіни. Люди навчаються і працюють тут і зараз. Хочу побажати цим людям міцного здоров’я та щоденних успіхів. Для мене хороший університет — це де студенти навчаються, викладачі навчають, і всі стосунки побудовані на любові та повазі одне до одного.

Зі святом!

Основи керування часом для першокурсника

2009-05-02T22:47:00+03:00

Першокурсники іноді цікавляться: «Як усе встигати в університеті? Треба ходити на всі заняття, робити лабораторні, писати реферати, виконувати домашні завдання»... Справді, перший курс університету — це велика сходинка, ступити на яку дано далеко не всім випускникам шкіл.

Розглянемо основні відмінності навчання у школі та в університеті. За 10-11 років школи ми звикаємо до турботи й підвищеної уваги з боку батьків і вчителів. Розроблено й практикуються певні заходи контролю: регулярні батьківські збори, письмова сертифікація успіхів дитини за тиждень у щоденнику, а також щоквартальна в табелі, тет-а-тет зустрічі батьків з учителями на вулиці або в громадському транспорті, благо всі живуть поруч. Навряд чи якийсь навіть дрібний факт вашого навчання вислизне від батьків.

В університеті такого контролю немає. За великим рахунком, до студентів нікому немає жодного діла. Наприклад, вважається западлом подзвонити батькам навіть після місячної відсутності студента на заняттях. Ось те, про що ми мріяли всі останні шкільні роки: «Скоріше б звідси звалити на волю». Тут багато студентів припускаються найбільшої помилки. Вони плутають «свободу від» зі «свободою для». У тому випадку, коли навчання в університеті стає свободою від надмірного контролю в школі, ми можемо спостерігати, як відмінники скочуються до посередностей, вони більше не можуть показати ту продуктивність, яку показували в школі. Можливо, їм здається, що їм вистачить того багажу знань, який вони накопичили в школі, але це омана, тому що університетські вимоги набагато вищі. Але контролю немає, і немає поруч тієї людини, яка скаже: «Гальмуй»! З іншого боку, я знаю багато випадків, коли навчання в університеті стає свободою для самореалізації в потрібному напрямі. Тут навіть шкільні трієчники й шалапути можуть розкрити свій талант і стати хорошими фахівцями.

Часто студенти недооцінюють складність навчання в університеті. Деякі розглядають університет як клуб за інтересами: вранці покурити на клумбі, вдень потусити на розширювачі, ввечері попити пивка на стадіоні. Моє ставлення до навчання в університеті — як до повноцінної роботи, з 40-годинним робочим тижнем. Наприклад, якщо протягом тижня у студента було 12 пар (18 астрономічних годин), то він має відпрацювати вдома ще 22 години.

Розглянемо кілька простих практично орієнтованих порад, які зможуть принести користь уже відразу після їх застосування.

Планування часу

У житті ми не можемо збільшити кількість годин у добі. Ми можемо тільки витрачати ті 24 години, які в нас є. Витрачати можна ефективно, а можна як-небудь. Можна провести аналогію з грошима. Якщо ви не заплануєте витрати до походу в магазин, то можете залишитися без якоїсь потрібної речі, адже гроші вже будуть витрачені на щось порожнє й непотрібне. Перевірений спосіб — завести собі щоденник, у який наперед виписати всі університетські заняття, самостійну роботу, особисті зустрічі з друзями, допомогу батькам, походи в кіно, заняття спортом, інше. Ті, хто каже, що планування саме по собі займає багато часу, ймовірно, ніколи не пробували цього робити насправді. Я не можу сказати, що планування займає в мене більше п’яти хвилин на тиждень. Студенти з ноутбуками або смартфонами можуть скористатися численними програмами, які автоматизують планування особистого часу.

Якщо ви дасте собі труд розписати свій час на тиждень або більше, то будете приємно здивовані тим, що, виявляється, можна встигнути зробити далеко не все. Точно так само і в житті — зробити вийде не все. Отже, щоб не промахнутися повз поставлені цілі в житті, потрібно правильно розставити пріоритети.

Простий спосіб розставити пріоритети в завданнях

Є завдання термінові, а є нетермінові. Є важливі завдання, а є неважливі. Раз уже ви студент, то важливі завдання у вас — це ходити на пари й робити домашні завдання. Зазвичай це ставиться пріоритетом номер один. Не менш важливими завданнями є заняття спортом і різна робота вдома, така як допомога батькам і близьким. За терміновістю можна ранжувати завдання: «на сьогодні», «на завтра», «на тижні», «цього місяця» і так далі. Дуже зручно виписати всі завдання в таблиці, як показано нижче. Лівий верхній кут — це важливі й термінові завдання, на них потрібно зосередитися й робити насамперед. Правий нижній кут — неважливі й нетермінові заняття. Їх можна не робити взагалі.

У вас немає грошей, але у вас є час

Найімовірніше, ні ваші батьки, ні тим паче ваші викладачі не будуть цікавитися вашою долею. Тому звітувати вам доведеться перед самим собою. Може, у вас немає грошей, але у вас є час. Виявляється, час теж можна інвестувати. Інвестуйте його в себе. Це означає, що якщо ви присвятите кілька років вивченню й практиці програмування, то дивідендами стане успіх у професії. Якщо ви витрачаєте час на тупі тусовки біля інституту, якщо ви не слухаєте на лекціях професора, якщо ви граєте в пасьянс на лабах, то цей витрачений час уже ніяк до вас не повернеться. Ви можете обманути своїх батьків і друзів, але обманути самого себе навряд чи вдасться.