<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom"><title>Володимир Обрізан: особистий сайт - 04</title><link href="https://obrizan.com/uk/" rel="alternate"></link><link href="https://obrizan.com/uk/feeds/04.atom.xml" rel="self"></link><id>https://obrizan.com/uk/</id><updated>2016-04-04T11:33:00+03:00</updated><entry><title>Серія лекцій із сучасних хмарних технологій</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/seriia-lektsii-iz-suchasnykh-khmarnykh-tekhnolohii/" rel="alternate"></link><published>2016-04-04T11:33:00+03:00</published><updated>2016-04-04T11:33:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2016-04-04:/uk/blog/seriia-lektsii-iz-suchasnykh-khmarnykh-tekhnolohii/</id><summary type="html">&lt;p&gt;5, 6 і 7 квітня (вівторок, середа і четвер) я проведу три лекції із сучасних дизрапторних хмарних технологій для магістрантів кафедри АПОТ. &lt;/p&gt;
&lt;ol&gt;
&lt;li&gt;Мікросервісна архітектура.  &lt;/li&gt;
&lt;li&gt;Docker — контейнеризація застосунків.  &lt;/li&gt;
&lt;li&gt;Swagger (Open API specification) — формат специфікації програмних інтерфейсів вебсервісів.&lt;/li&gt;
&lt;/ol&gt;
&lt;p&gt;Лекції відбудуться 5, 6, 7 квітня (вівторок, середа, четвер) об 11:15 в ауд …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;5, 6 і 7 квітня (вівторок, середа і четвер) я проведу три лекції із сучасних дизрапторних хмарних технологій для магістрантів кафедри АПОТ. &lt;/p&gt;
&lt;ol&gt;
&lt;li&gt;Мікросервісна архітектура.  &lt;/li&gt;
&lt;li&gt;Docker — контейнеризація застосунків.  &lt;/li&gt;
&lt;li&gt;Swagger (Open API specification) — формат специфікації програмних інтерфейсів вебсервісів.&lt;/li&gt;
&lt;/ol&gt;
&lt;p&gt;Лекції відбудуться 5, 6, 7 квітня (вівторок, середа, четвер) об 11:15 в ауд. 318 кафедри АПОТ ХНУРЕ. Пр. Науки, 14, Харків.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Вхід вільний за реєстрацією: https://goo.gl/D14WXP&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Лектор: Володимир Обрізан, директор &lt;a href="http://www.dnt-lab.com"&gt;Design and Test Lab&lt;/a&gt;, старший викладач каф. АПОТ ХНУРЕ.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2016/04/04/seriya-lektsii-po-sovremennym-oblachnym-tehnologiyam/33929-original-7a8008db2404f69e.jpg"&gt;&lt;/p&gt;</content><category term="04"></category></entry><entry><title>Прочитати 54 книжки за рік</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/prochytaty-54-knyzhky-za-rik/" rel="alternate"></link><published>2016-02-04T21:59:00+02:00</published><updated>2016-02-04T21:59:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2016-02-04:/uk/blog/prochytaty-54-knyzhky-za-rik/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Раніше я думав, що багато читаю. Ну так мені здавалося. Я замовляв книжки на Амазоні, читав в оригіналі книжки, які російською мовою не перекладалися і які купити тут, в Україні, було неможливо. Похід по магазинах не закінчувався без купленої книжки. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Іноді здавалося, що читаю мало. Особливо коли протягом місяця не …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Раніше я думав, що багато читаю. Ну так мені здавалося. Я замовляв книжки на Амазоні, читав в оригіналі книжки, які російською мовою не перекладалися і які купити тут, в Україні, було неможливо. Похід по магазинах не закінчувався без купленої книжки. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Іноді здавалося, що читаю мало. Особливо коли протягом місяця не брав книжку до рук. Або коли погляд чіплявся за недочитану книжку на столі. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Іноді мені так кортіло прочитати наступну книжку, що я починав читати паралельно дві книжки. Ну навіщо себе мучити й відмовляти, коли можна кайфувати одразу з двома! (Гусари! Мовчати!)&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Пів року тому я зрозумів, що без системи рухатися далі не можна. І я вирішив скласти план і читати по одній книжці на тиждень. Тобто прочитати 54 книжки за рік. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2016/02/04/prochitat-54-knigi-za-god/30041-original-00fc9e5fb139cb45.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Це виявилося не так складно. Крім того, я йду з невеликим запасом приблизно в один тиждень. З повною впевненістю можу сказати, що регулярне читання увійшло у звичку. І зараз я розумію, як мало я читав до цього. Якщо читати 54 книжки за рік, то за десять років їх можна прочитати 540. П’ятсот сорок книжок! &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;І я вже навіть бачу в себе можливості читати не одну, а дві книжки на тиждень, тобто довести план до 100 книжок на рік. Читання книжок чудово вписується в спосіб життя, за якого я &lt;a href="https://obrizan.com/uk/blog/chotyry-roky-tverezyi/"&gt;відмовився від читання новин, підписок на пабліки та іншого&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ласкаво просимо до клубу "54 книжки за рік". Вхід вільний.&lt;/p&gt;</content><category term="04"></category></entry><entry><title>Книжка «Не відволікайте мене!» Едварда Гелловелла</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/knyzhka-ne-vidvolikaite-mene-edvarda-hellovella/" rel="alternate"></link><published>2015-12-04T00:18:00+02:00</published><updated>2015-12-04T00:18:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2015-12-04:/uk/blog/knyzhka-ne-vidvolikaite-mene-edvarda-hellovella/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Нещодавно дочитав книжку «&lt;a href="http://www.mann-ivanov-ferber.ru/books/ne-otvlekajte-menja/#/?book-type=ebook"&gt;Не відволікайте мене!&lt;/a&gt;» Едварда Гелловелла (120 грн в електронному вигляді).&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2015/12/04/kniga-ne-otvlekaite-menya-edvarda-hellovella/21765-original-9c01b0883a866ba9.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Похвалюся: мені щастить на книжки. Щойно в житті починає щось непокоїти, як одразу трапляється під руку книжка в тему. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Почалося все з того, що голос у голові почав торочити: часу мало, справ багато, треба більше робити справ …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Нещодавно дочитав книжку «&lt;a href="http://www.mann-ivanov-ferber.ru/books/ne-otvlekajte-menja/#/?book-type=ebook"&gt;Не відволікайте мене!&lt;/a&gt;» Едварда Гелловелла (120 грн в електронному вигляді).&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2015/12/04/kniga-ne-otvlekaite-menya-edvarda-hellovella/21765-original-9c01b0883a866ba9.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Похвалюся: мені щастить на книжки. Щойно в житті починає щось непокоїти, як одразу трапляється під руку книжка в тему. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Почалося все з того, що голос у голові почав торочити: часу мало, справ багато, треба більше робити справ за малий час. Якийсь час цей голос говорив просто в голові, але потім він почав шукати практичного втілення. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Наприклад, голос казав: «Гей, а чого це ти розсівся? А, проєкт довго компілюється? Ну то відкрий пошту й напиши імейли! Або загугли розв’язання тієї проблеми, ну пам’ятаєш, клієнт скаржився тиждень тому. Ні, не вчора, не вчора, уже тиждень минув, а ти все не допоміг людині, бездушна ти тварюко»!&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Або голос казав так: «Гей, а тобі не здається, що от коли ти приходиш в офіс, то поставити чайник, а потім роздягнутися й заварити чай — це оптимальніше, ніж спочатку роздягнутися, а потім ставити чайник і цілих 2,5 хвилини нічого не робити? Ти що, вічно жити зібрався, якщо так розкидаєшся часом???». (Репост, якщо теж так робив.)&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Дуже часто він підказував: «Чуєш, а може, давай ти одразу 7 чатів відкриєш і за той самий час відповіси всім одразу»? (Лайк, якщо робиш так постійно.)&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А ще часто голос казав так: «Тссс... шухер, хтось заходить у кімнату! Закривай Фейсбук, відкривай пошту й удавай, що ти дуже зайнятий. А тепер скажи цій людині, що ти розв’яжеш її проблему колись іншого дня, наприклад завтра!» (Лайк і шер, якщо це про тебе теж.)&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Так тривало кілька років. Виграні 2,5 хвилини під час кип’ятіння чайника ніяк не могли зрівнятися з безрезультатними днями. А іноді й безрезультатними тижнями. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;У книжці «Не відволікайте мене!» я вичитав, що це — ситуаційно зумовлений дефіцит уваги. Найчастіше він проявлявся в постійному бажанні зазирнути в пошту — чи не прийшло щось важливе, або оновити соціалку — а раптом хтось щось напише? У підсумку замість продуктивної творчої праці — постійні перемикання на все інше, що до роботи великого стосунку не має. У громадському транспорті, де комп’ютер не дуже-то й дістанеш, мені його заміняв смартфон. Там можна було перевіряти і пошту, і соціалочки. А оскільки в мене їх штук 5, то щойно доходить до перевірки п’ятої, там уже по колу можна й першу починати перевіряти — ну а раптом щось нове з’явилося? Життя зациклилося. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;У книжці автор розглядає різні фактори, які впливають на концентрацію уваги: це і комп’ютер, і режим багатозадачності, це і моральний стан людини, її думки та стосунки з оточенням. Також у другій частині книжки він наводить рекомендації, як можна підвищити концентрацію уваги.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Я навіть і не знаю, кому цю книжку можна не порекомендувати. Тому рекомендую цю книжку всім.&lt;/p&gt;</content><category term="04"></category></entry><entry><title>Про вузькі шрифти в інтерфейсі</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/pro-vuzki-shryfty-v-interfeisi/" rel="alternate"></link><published>2013-05-04T19:05:00+03:00</published><updated>2013-05-04T19:05:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2013-05-04:/uk/blog/pro-vuzki-shryfty-v-interfeisi/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Площа екрана будь-якого смартфона значно менша за екран ноутбука або настільного комп’ютера. А отже, й інформації вміщується набагато менше. Розглянемо приклад застосунку типу «стрічка новин» нижче:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2013/05/04/ob-uzkih-shriftah-v-interfeise/img-1618.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тут використовується стандартний шрифт Helvetica. Видно, що в заголовок новини цілком уміщується лише 2–3 слова, що явно замало, щоб зрозуміти, про що …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Площа екрана будь-якого смартфона значно менша за екран ноутбука або настільного комп’ютера. А отже, й інформації вміщується набагато менше. Розглянемо приклад застосунку типу «стрічка новин» нижче:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2013/05/04/ob-uzkih-shriftah-v-interfeise/img-1618.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тут використовується стандартний шрифт Helvetica. Видно, що в заголовок новини цілком уміщується лише 2–3 слова, що явно замало, щоб зрозуміти, про що новина. Як можна поліпшити ситуацію? Один із варіантів — зменшити розмір шрифту. Але я в роботі використовую інший підхід: розмір шрифту залишається той самий, але використовується інша гарнітура, яка має звужене накреслення літер. На рисунку нижче показано ту саму програму, яка використовує шрифт &lt;a href="http://www.paratype.com/public/"&gt;PT Sans Narrow Bold&lt;/a&gt;:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2013/05/04/ob-uzkih-shriftah-v-interfeise/img-1620.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Таким чином, зі збереженням розміру шрифту, у заголовок новини вже вміщується 3–4 слова.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Я вважаю за краще використовувати шрифти Paratype, бо вони включають кириличні літери. На рисунку нижче показано, що станеться, якщо в програму завантажити шрифт, у якому автори подбали тільки про латиницю:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2013/05/04/ob-uzkih-shriftah-v-interfeise/img-1619.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тут тільки слово Windows вузьке, усі ж інші символи взято зі стандартного шрифту Helvetica.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Виграш у кількості інформації на екрані стає помітним тоді, коли заголовок виводиться у два рядки:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2013/05/04/ob-uzkih-shriftah-v-interfeise/img-1622.png"&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2013/05/04/ob-uzkih-shriftah-v-interfeise/img-1623.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Сучасні смартфони Apple мають екрани з чудовою роздільною здатністю. Цим треба користуватися, щоб підвищувати щільність подання інформації.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Приклад підключення вузького шрифту в iOS-проєкт можна глянути на гітхабі: &lt;a href="https://github.com/obrizan/NarrowFontTable"&gt;https://github.com/obrizan/NarrowFontTable&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content><category term="04"></category><category term="програмування"></category><category term="iOS"></category><category term="GitHub"></category><category term="інтерфейс"></category><category term="скриншот"></category></entry><entry><title>Про ситуацію з російськомовним Stack Overflow</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/pro-sytuatsiiu-z-rosiiskomovnym-stack-overflow/" rel="alternate"></link><published>2013-05-04T17:55:00+03:00</published><updated>2013-05-04T17:55:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2013-05-04:/uk/blog/pro-sytuatsiiu-z-rosiiskomovnym-stack-overflow/</id><summary type="html">&lt;p&gt;&lt;a href="http://www.stackoverflow.com/"&gt;Стаковерфлоу&lt;/a&gt; — це сайт, на якому люди зі шкіри пнуться, щоб допомогти іншим людям знайти відповіді на запитання з програмування. Колеги не дадуть збрехати, що більшу половину запитань можна розв’язати пошуком по цьому сайту. Ідея створення такого сайту виявилася настільки успішною, що автори запустили платформу &lt;a href="http://stackexchange.com/"&gt;Stack Exchange&lt;/a&gt; з численними сайтами …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;&lt;a href="http://www.stackoverflow.com/"&gt;Стаковерфлоу&lt;/a&gt; — це сайт, на якому люди зі шкіри пнуться, щоб допомогти іншим людям знайти відповіді на запитання з програмування. Колеги не дадуть збрехати, що більшу половину запитань можна розв’язати пошуком по цьому сайту. Ідея створення такого сайту виявилася настільки успішною, що автори запустили платформу &lt;a href="http://stackexchange.com/"&gt;Stack Exchange&lt;/a&gt; з численними сайтами на інші теми. Наприклад, про &lt;a href="http://english.stackexchange.com/"&gt;англійську мову та її використання&lt;/a&gt;, для &lt;a href="http://serverfault.com/"&gt;сисадмінів&lt;/a&gt;, про &lt;a href="http://photo.stackexchange.com/"&gt;фотографію&lt;/a&gt;, &lt;a href="http://christianity.stackexchange.com/"&gt;християнство&lt;/a&gt; і багато інших, загалом 101 штука. Але Стаковерфлоу залишається найпопулярнішим: 5 млн запитань, 10 млн відповідей, 6 млн відвідувань на добу.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Існує спеціальний сайт &lt;a href="http://area51.stackexchange.com/"&gt;Area 51&lt;/a&gt; (названий за аналогією з американською військовою базою в штаті Невада, де випробовують секретні технології). На цьому сайті обговорюються й вирощуються нові сайти, які можна було б запустити на платформі Stack Exchange. Серед інших сайтів любителів пива і фахівців із пікапу обговорюється &lt;a href="http://area51.stackexchange.com/proposals/41168/stack-overflow-in-russian?referrer=45REm-pXtnpBK80_aOshQA2"&gt;заявка на створення сайту Stack Overflow російською мовою&lt;/a&gt;. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Уже було багато сказано «за» і «проти» створення подібного сайту російською мовою. Мовляв, програмісти мають усі поголовно знати англійську мову. Або що, згідно зі старою російською традицією, на сайті замість конкретних відповідей переконуватимуть топікстартера в тому, який він мудак.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Я ж вважаю, що займатися вивченням програмування завжди краще рідною мовою. Таким чином знижується поріг входження в професію. Відомо, що професія програміста дає змогу гідно жити, дає надію.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Так от російськомовний сайт із запитаннями й відповідями про програмування — це чудове місце, де, наприклад, школярі та студенти могли б ставити запитання і, що найголовніше, — отримувати на них відповіді від досвідчених колег. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Але повернімося до &lt;a href="http://area51.stackexchange.com/proposals/41168/stack-overflow-in-russian?referrer=45REm-pXtnpBK80_aOshQA2"&gt;заявки&lt;/a&gt;. Щоб запустили подібний сайт, потрібно зібрати щонайменше 200 охочих ставити запитання або на них відповідати, при цьому серед цих 200 охочих має знайтися 100 користувачів, у яких є рейтинг 200 або більше балів на будь-якому іншому сайті платформи Stack Exchange. Зрозуміло, що йдеться про англомовний Stack Overflow. На момент написання цих рядків під заявкою підписалися 145 користувачів, з яких 41 мають суттєвий рейтинг. Тобто заявку підписано на 41 %. Потрібно ще 59 користувачів із рейтингом 200+. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="Stack Exchange Q&amp;amp;A site proposal: Stack Overflow (in Russian)" src="http://area51.stackexchange.com/ads/proposal/41168.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Здавалося б, яка добра справа: підтримати сайт, де твої ж співгромадяни, колеги, могли б швидко розв’язувати поточні професійні питання рідною для них мовою. Тим не менш, деякі мої знайомі відмовилися (хоч і аргументовано) підписатися під цією заявкою.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Крім цього, є ще інше питання: чи буде запущено сайт, якщо заявка все-таки набере всі необхідні показники за користувачами? Давайте подивимося на досвід інших країн. На картинці нижче показано заявки турків, китайців, потругальців і бразильців, іспанців (ця заявка ще не набрала всіх показників, але вже скоро). &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2013/05/04/o-situatsii-s-russkoyazychnym-stack-overflow/screenshot-2013-05-04-at-05-06-08-posle-poludnya.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Якщо ми зайдемо в ці заявки, то побачимо таке повідомлення:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2013/05/04/o-situatsii-s-russkoyazychnym-stack-overflow/screenshot-2013-05-04-at-05-34-05-posle-poludnya.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Вільний переклад: «Тимчасово сайти не можуть бути запущені, тому що теги не підтримують літери національного алфавіту. Про запуск сайту буде повідомлено окремо». Так от, наприклад, сайт китайською &lt;a href="http://meta.stackoverflow.com/questions/158891/when-will-stackoverflow-subsite-support-chinese"&gt;міг би бути запущений уже 16 грудня, коли зібралася необхідна кількість користувачів&lt;/a&gt;. Минуло вже більше чотирьох місяців, а сайт так запущений і не був. Як не були запущені ні турецький, ні португальські сайти. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Але це не є причиною не піти й не підписатися під &lt;a href="http://area51.stackexchange.com/proposals/41168/stack-overflow-in-russian?referrer=45REm-pXtnpBK80_aOshQA2"&gt;заявкою на російськомовний Стаковерфлоу&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;</content><category term="04"></category><category term="програмування"></category><category term="російська мова"></category><category term="Stack Overflow"></category><category term="скриншот"></category></entry><entry><title>Про дев’ятипальцевий сліпий набір тексту</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/pro-devyatypaltsevyi-slipyi-nabir-tekstu/" rel="alternate"></link><published>2009-05-04T20:42:00+03:00</published><updated>2009-05-04T20:42:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2009-05-04:/uk/blog/pro-devyatypaltsevyi-slipyi-nabir-tekstu/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Студентам доводиться дуже часто набирати тексти на клавіатурі. Це і підготовка рефератів, курсових робіт, лабораторних, набір вихідних текстів програм, а також використання електронної пошти, спілкування в блогах, форумах, чатах. З особистого спілкування з контингентом знаю, що набрати бодай трохи складний текст для них — це катування. В інформаційну еру, в якій …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Студентам доводиться дуже часто набирати тексти на клавіатурі. Це і підготовка рефератів, курсових робіт, лабораторних, набір вихідних текстів програм, а також використання електронної пошти, спілкування в блогах, форумах, чатах. З особистого спілкування з контингентом знаю, що набрати бодай трохи складний текст для них — це катування. В інформаційну еру, в якій нам із вами пощастило жити, можливість дуже швидко набирати текст на клавіатурі — дуже важлива навичка. Розроблено метод дев’ятипальцевого сліпого набору тексту, який істотно скоротить час введення інформації в комп’ютер.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А тепер перейдемо до справи. Для того, щоб досягти успіху в дев’ятипальцевому сліпому наборі, потрібно дотримуватися одного-єдиного правила: &lt;span style="font-style:italic;"&gt;завжди під час роботи за комп’ютером дотримуватися правильного положення рук на клавіатурі&lt;/span&gt;. Полягає воно в такому. Займіть початкову позицію: пальці лівої руки мають зайняти клавіші &lt;em&gt;ASDF&lt;/em&gt;, пальці правої руки мають зайняти клавіші &lt;em&gt;JKL;&lt;/em&gt; (у російській розкладці &lt;em&gt;ФЫВА&lt;/em&gt; і &lt;em&gt;ОЛДЖ&lt;/em&gt; відповідно). Щоб знаходити цю позицію, не дивлячись на клавіатуру або без світла, клавіші, які розташовані під вказівними пальцями: F і J, мають спеціальні виступи (крапочки або рисочки). Під час набору тексту потрібно стежити за тим, щоб натискати клавіші тільки певним пальцем, як показано на рисунку нижче. Тут усі зелені клавіші натискаються вказівними пальцями, жовті клавіші натискаються середніми пальцями, помаранчеві клавіші натискаються безіменними пальцями, рожеві клавіші натискаються мізинцями, а «Пробіл» натискається великим пальцем будь-якої руки.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2009/05/04/o-devyatipaltsevom-slepom-nabore-teksta/klaviatura-75.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Усе дуже просто. Жодних інших правил чи обмежень немає. Можна навіть і далі дивитися на клавіатуру. Від вас вимагаються тільки дисципліна й терпіння. Спочатку швидкість вашого набору впаде в кілька разів. Вам доведеться піднімати руки, щоб шукати потрібні клавіші. З часом ви перестанете це робити, бо запам’ятаєте, де яка клавіша розташована, і — найважливіше — пальці самі запам’ятають, яку клавішу коли натискати. Тут станеться важливий момент: ви зрозумієте, що дивитися вниз більше немає потреби, і зможете перевести погляд на монітор. Це відіграє дуже важливу роль, тому що крім кількісних змін, які полягають у швидкості набору символів, у вас відбудуться ще й якісні: тепер у вас з’явиться можливість дивитися, що ви пишете, і виправляти помилки в тексті одразу в момент їх виникнення.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Повторюся: від вас вимагаються тільки &lt;span style="font-style:italic;"&gt;дисципліна й терпіння&lt;/span&gt;. За набуття цієї навички ви заплатите двома-трьома місяцями незручностей, але вона залишиться з вами на все життя.&lt;/p&gt;</content><category term="04"></category><category term="курс молодого бійця"></category></entry></feed>