Володимир Обрізан: особистий сайт - 08

Ключова помилка впровадження ШІ — нерозуміння принципів делегування

2026-10-08T10:11:23+03:00

Наприклад: моя потреба — налаштований, протестований, надійний SaaS-застосунок. Мені не потрібен для цього ChatGPT, мені потрібен субʼєкт, який візьме відповідальність за результат. А там з ШІ чи без ШІ — це вже другорядне питання.

Делегування: найняти людину чи компанію (субʼєкт), щоб вони взяли відповідальність за кінцевий результат. При делегуванні мій робочий час зменшується, а вільний збільшується. Відповідальність досягти мету — на комусь іншому.

Підхід "я сам це зроблю з ШІ": встановити, розробити, тестувати, деплоїти, бляха закінчилися ліміти, ой щось воно падає, та усі інші задоволення від розробки програмного забезпечення (хто знає той знає). Робочий час збільшується, вільний час зменшується, та ще й уся відповідальність на мені. Це антиделегування!

Приклад для не-програмістів. Мені потрібна чиста оселя. Я можу взяти пилосос, віник, швабру та прибрати у свій вільний час. Але я не хочу! Я хочу в кіно, та комусь делегувати прибирання, щоб коли я повернусь в оселю, то все блищало.

Емпіричний доказ, що ШІ не підвищує продуктивність

2026-08-08T11:19:13+03:00

Щоб не займати ваш час я зроблю важливе визначення. Продуктивність — це скільки грошей ви заробили на затрачений час.

Якщо без ШІ за 160 годин ви заробляєте 1000 доларів, то нехай це буде базова продуктивність: 1Х.

Якщо з ШІ ви за 160 годин заробляєте 5000 доларів, то ваша продуктивність стала 5Х.

Якщо з ШІ ви за 80 годин заробляєте 1000 доларів, то ваша продуктивність стала 2Х.

Якщо з ШІ ви за 160 годин ви заробляєте 1000 доларів, при цьому робите в 10 разів більше «тасок», «коду», «пул-реквестів», «постів» чи що ви там робите — то ви не стали в 10 разів продуктивніше, це ваш код став в 10 разів дешевше.

А чому доказ емпіричний? Тому що я багато бачу як програмісти починають економити токени, чекати ресета сесії, маніпулювати різними обліковими записами. Чого ж вони просто не вкинуть $10 000 в токени, раз ШІ так підвищує їх продуктивність, тобто заробіток? Ну якщо я вкидую в діло $100 та заробляю $1000, то тоді якщо вкинути $200, то повинно бути $2000! Це ж принтер, який друкує гроші. А в них скільки токенів не вкидуй — більше заробити не вийде. Тож і продуктивність не виросла. Просто різко впала вартість результату.

Найдешевший артикул

2016-02-08T21:45:00+02:00

У Радянському Союзі морозиво коштувало 7 копійок, проїзд в автобусі коштував 5 копійок, а коробка сірників коштувала 1 копійку. Дрібні гроші мали сенс.

Я пам’ятаю, у 90-х, коли національною валютою ще були купони (купон — скорочено від «Кучма упорно продовжує обманювати народ». Не знаєш, хто такий Кучма? Доробиш домашку, розповім.), то на вітринах кіосків були приклеєні купони номіналом до 100 купонів, перекреслені навхрест. Це означало, що такі купюри не приймали.

За останні 15 років гривня знецінилася в 15 разів. Умовно кажучи, все стало в 15 разів дорожчим. Навіть якщо щось у 2000 році й можна було купити за кілька копійок, то тепер воно стало в 15 разів дорожчим. Додайте до цього ще інфляцію.

Я нещодавно бачив, як в одному супермаркеті на касі висіла табличка: «Монети номіналом 1, 2, 5 копійок не приймаються». Я злегка остовпів, поринув у спогади про дев’яності й не здогадався сфотографувати. Уже наступного дня таблички не було. Супермаркет не має права не приймати гроші, які офіційно перебувають в обігу в нашій країні.

Але я замислився про інше: а який артикул зараз найдешевший? Чи можна щось купити за 1 копійку? А за 10 коп.? А за 50? На знімку нижче найдешевший артикул коштує 2 грн 89 коп. — один стік найблювотнішої кави «Якобз». Я не зміг знайти в супермаркеті щось дешевше за цю ціну.

Я не ношу дріб’язок уже багато років. Спеціально купую гаманці, у яких немає відділення для дріб’язку. Від нього немає великої користі, а місця займає невиправдано багато.

А який найдешевший артикул бачили ви? Чи носите із собою дріб’язок?

ХНУРЕ з висоти пташиного польоту

2015-11-08T15:03:00+02:00

Красивий ролик, і погода прекрасна для зйомки. Не знав, що ці апарати злітають так високо. Знято 07.11.2015. Десь там серед дрібних людисьок і я є: проходив повз.

Канал авторів ролика: https://www.youtube.com/channel/UCdrmwTDk_0E9UgnqUtTf71A Там ще багато цікавого є про Харків.

Жити не по брехні

2014-02-08T00:34:00+02:00

Минулого тижня отримав повідомлення від доброго друга, який живе за кордоном. Мовляв, «чого лаєш майдан, здається, що це щось хороше».

Фраза «це щось хороше» дуже сильно ріже слух. Цей діалог був уже після нічного розгону студентів, загибелі людей, людей, що горіли живцем, захоплення адміністративних будівель, закликів до фізичної розправи над окремими групами осіб.

Я аж розпереживався за людей, які не знають російської, адже вони позбавлені доступу до об’єктивної інформації про події, що відбуваються. Відомо, що закордонні ЗМІ працюють з оглядкою на вашобком.

Розглянемо невеликий приклад організації інформації в мережі інтернет. Flickr — один із найпопулярніших фотохостингів. Нижче показано результат пошуку за ключовим словом «euromaidan» (латинськими літерами): http://www.flickr.com/search/?q=euromaidan

Що ми тут бачимо? Мирні демонстранти зібралися на площі під своїми національними прапорами, на польовій кухні дівчата годують перехожих, ялиночка з прапорців. Здається, що це щось хороше.

Тепер подивимося фотографії за тим самим ключовим словом, тільки набраним російськими літерами: «евромайдан» http://www.flickr.com/search/?q=евромайдан

Тут мирні демонстранти вже з кийками в руках, запускають ракети в міліцію, стріляють у неї із самопалів, кидають пляшки із запальною сумішшю, розбирають бруківку на каменюки, щоб кидати в людей.

І це не якась випадковість. Це результат того, що для всього світу намагаються подати «майдан» як щось «хороше».

Я зробив фотографію

2013-01-08T17:28:00+02:00

Для дизайнерів, які підписуються під таким інтерфейсом, усі неангломовні користувачі — це пігмеї. Вони думають, що нам можна підсунути сурогат, підробку, і ми їй зрадіємо й задовольнимося.

У цьому й ховається весь великий сенс «Я зробив фотографію» в Instagram.

Завів статтю про TBB у Вікіпедії

2009-05-08T10:17:00+03:00

Створив статтю про Intel Threading Building Blocks у Вікіпедії: TBB. Ще треба дописати базові речі, історію та приклад використання. У кого є що сказати на цю тему — долучайтеся!

Зазвичай я пишу статтю в особистій пісочниці, а потім публікую. Але вчора щось десь наплутав, і стаття потрапила в загальний простір статей, де її одразу ж виставили на вилучення через неенциклопедичність (там було два речення). Зараз у паніці дописав ще пару абзаців.

Скоро напишу тут кілька статей про TBB і про використання.

P. S. А ще я давно завів статті про SystemC і про Сергія Щелкановцева.