https://obrizan.com/uk/2026-09-16T11:23:14+03:002026-09-16T11:23:14+03:002026-09-16T11:23:14+03:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2026-09-16:/uk/blog/ai-and-knowledge/

<p>З ШІ потреба у знаннях не зникає, а змінюється.</p> <p>Я ось помітив цікавий парадокс.</p> <ol> <li> <p>З одного боку: коли я пропоную скористатися власним продуктом <a href="http://testinel.dev/">testinel.dev</a>, то мені кажуть: "пффф, навіщо це потрібно, ми просто віддаємо логи ШІ та він усе виправляє".</p> </li> <li> <p>З іншого боку: інженери жаліються, що ШІ коштує дорого …</p></li></ol>

<p>З ШІ потреба у знаннях не зникає, а змінюється.</p> <p>Я ось помітив цікавий парадокс.</p> <ol> <li> <p>З одного боку: коли я пропоную скористатися власним продуктом <a href="http://testinel.dev/">testinel.dev</a>, то мені кажуть: "пффф, навіщо це потрібно, ми просто віддаємо логи ШІ та він усе виправляє".</p> </li> <li> <p>З іншого боку: інженери жаліються, що ШІ коштує дорого, треба економити на токенах, сесії закінчуються швидко, що нам робити 5 годин без ШІ.</p> </li> </ol> <p>Хоча мій продукт як раз і робиться щоб оптимізувати витрати на ШІ.</p> <p>Я чую це приблизно так: "делегуємо роботу ШІ, на який в нас немає грошей". Конфлікт між маркетинговим гаслом "ШІ замінить нас усіх" та реальною інженерною проблемою з обмеженням у бюджеті, кваліфікації оператора та часі.</p> <p>Чи замінює ШІ інженера в питаннях діагностики проблем? Багато у чому замінює.</p> <p>Чи треба знати як це все налаштувати та оптимізувати? Звісно, треба!</p> <p>А як дізнатись, як налаштувати та оптимізувати витрати та швидкість? Розібратись та вивчити! 🙂</p>2016-10-16T21:14:00+03:002016-10-16T21:14:00+03:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2016-10-16:/uk/blog/prochytaty-54-knyzhky-rik-potomu/

<p>12 жовтня 2015 року я вирішив прочитати 54 книжки за рік (докладніше: <a href="https://obrizan.com/uk/blog/prochytaty-54-knyzhky-za-rik/">Прочитати 54 книжки за рік</a>). Рік потому ділюся враженнями. Основні висновки такі.</p> <p>За минулий рік у період із 12.10.2015 по 15.10.2016 я почав читати 34 книжки. Із них:</p> <p>31 прочитав повністю;<br> 1 кинув на …</p>

<p>12 жовтня 2015 року я вирішив прочитати 54 книжки за рік (докладніше: <a href="https://obrizan.com/uk/blog/prochytaty-54-knyzhky-za-rik/">Прочитати 54 книжки за рік</a>). Рік потому ділюся враженнями. Основні висновки такі.</p> <p>За минулий рік у період із 12.10.2015 по 15.10.2016 я почав читати 34 книжки. Із них:</p> <p>31 прочитав повністю;<br> 1 кинув на 25% — виявилася блювотним гівном;<br> 1 почав читати двічі — Наполеон Гілл "Думай і багатій";<br> 2 не дочитав, бо великі й узагалі настільні: менеджмент Маскона і маркетинг Келлера;<br> 1 художня — 1984.<br> 8 книжок англійською мовою. </p> <p><img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2016/10/16/prochitat-54-knigi-god-spustya/38709-original-3ec52c48c505444c.png"></p> <p>Чому не вдалося прочитати 54 книжки за рік? Давайте подивимося, як початок читання книжок розподіляється протягом усього року:<br> <img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2016/10/16/prochitat-54-knigi-god-spustya/38922-original-1bebbb4124baa6fa.png"></p> <p>Ще 4 лютого 2016 року я писав, що випереджаю графік читання на один тиждень. Але потім із 17 лютого по 21 квітня я відвідував бізнес-школу, яка багато чого змінила в моєму житті, зокрема й те, як і що я читаю. Ще школа не встигла закінчитися, а я вже почав впроваджувати деякі речі в робочий процес, і довелося більше працювати. Спосіб життя змінився, часу на книжки стало менше.</p> <p>Проте я вважаю, що прочитати навіть 60 книжок за рік — цілком реально, бо бачу для цього можливості. </p> <p>Що для цього потрібно?</p> <ol> <li>Мати план читання. Кілька книжок мають бути вже прописані на найближчий місяць. </li> <li>Мати пристрій для читання електронних книжок. </li> <li>Заздалегідь завантажити книжки на пристрій. </li> <li>Не витрачати час на художню літературу — вона марна для особистісного зростання. </li> <li>Не витрачати час на блювотне гівно. За перших ознак такого — кидати й починати нову. </li> <li>Якщо в хорошій книжці не йдуть абзаци чи розділи — пропускати й читати далі. </li> <li>Читати книжки, які цікаві. Наприклад, дають відповіді на питання, що цікавлять. </li> <li>Заздалегідь шукати рекомендації книжок з авторитетних джерел. </li> <li>Найважливіше — змушувати себе читати й дотримуватися плану.</li> </ol> <p>Де знайти час для читання книжок? Уранці після пробудження, уночі перед відходом до сну, у громадському транспорті, у чергах, на роботі, на вихідних.</p> <p>Деякі люди мене дорікали:</p> <p>— Вово, з таким темпом ти нічого не запам’ятовуєш. Я люблю читати книжки повільно й вдумливо, мені такий план не підходить.<br> — І скільки книжок ти прочитав повільно й вдумливо за останній рік?<br> — Нуль.</p> <p>Хлопці, камон! Так, я не запам’ятовую 90–95% інформації, але найважливіші питання — знаходжу й запам’ятовую, використовую в житті, впроваджую в роботу. Тому ховати лінь і безцільне існування за "повільним і вдумливим читанням" не треба, мене це не влаштовує.</p> <p>А так узагалі це був крутий книжковий рік. А буде ще крутіше!</p> <p>Почитати мою думку й відгуки на книжки можна за тегом "книжки": http://obrizan.livejournal.com/tag/книги</p> <p>Гаразд, ви як хочете, а я пішов читати автобіографію Генрі Форда.</p>2016-09-16T07:38:00+03:002016-09-16T07:38:00+03:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2016-09-16:/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-8-z-yakoho-kursu-yty-pratsiuvaty/

<p>Студенти цікавляться:</p> <p>Володимире Ігоровичу, я вступив до ХНУРЕ, саме на КІУ. Як максимально швидко влізти в якусь компанію? З якого курсу йти працювати?</p> <p>Максимально швидко — прямо з першого дня скласти список компаній, написати резюме і починати розсилати його за списком, проситися підносити снаряди програмістам.</p> <p>Починати працювати треба з першого курсу …</p>

<p>Студенти цікавляться:</p> <p>Володимире Ігоровичу, я вступив до ХНУРЕ, саме на КІУ. Як максимально швидко влізти в якусь компанію? З якого курсу йти працювати?</p> <p>Максимально швидко — прямо з першого дня скласти список компаній, написати резюме і починати розсилати його за списком, проситися підносити снаряди програмістам.</p> <p>Починати працювати треба з першого курсу. </p> <p>Будь-яка інженерна наука завжди виливається в практичний результат. В університеті практичні заняття різко обмежені в часі. Наприклад, у моєму курсі "Програмування мобільних платформ" лабораторні роботи були обмежені 16 годинами. 4 лаби по 4 години. Для порівняння: на роботі оцінка не дуже складного мобільного проєкту починається із сотні годин розробника. І ця оцінка робиться на основі того, що це робитиме досвідчений розробник, а не студент. Кожен викладач мріє, щоб студенти витратили на предмет більше часу, ніж відведено програмою. Без практичного застосування знань будь-які теоретичні знання вивітрюються з голови дуже швидко. Спробуйте зараз розв’язати систему логарифмічних рівнянь. Не можете? Як так, ви ж учили це в школі?</p> <p>На роботі вам висунуть реальні вимоги до якості знань, а не той дитячий садок, який з вас спитають в універі. А що вищі вимоги, то більше мотивації їх досягти, то крутішим фахівцем ви будете. </p> <p>Якщо вам хтось почне розповідати, мовляв, почнеш працювати — не залишиться часу на фізкультуру, філософію або, прости господи, історію України. Так, не залишиться. Усі навчальні дисципліни не можуть мати один пріоритет. Якщо перший пріоритет — програмна інженерія, то всі інші дисципліни природно отримують набагато менше уваги. І це нормально, спитайте будь-яку успішну людину про пріоритети, і вона підтвердить, що пріоритети мають бути, і для успіху їм треба слідувати.</p> <p>Ну а щоб вас добити, розповім вам невелику історію. </p> <p>Один 13-річний школяр цікавився електронікою. Для своєї розробки йому бракувало якихось деталей. Він знайшов у телефонному довіднику найбільшу компанію в місті, зателефонував її директору і попросив деталі, яких бракувало. Директор дав школяреві ці деталі й запросив його влітку закручувати шурупи на заводі. Робота на заводі справила на школяра таке враження, що він пізніше заснував свою компанію, яка назавжди змінила ринок комп’ютерів.</p> <p>Підставимо невідомі. Завод належав фірмі Hewlett-Packard, директора звали Білл Г’юлетт, школяра — Стів Джобс, а його компанію — кожен, хто читає ці рядки, знає, як називається ця компанія і як вона змінила ринок. </p> <p>Уявіть собі, якби вас школярем Ілон Маск покликав шурупи в Tesla закручувати. Як би це на вас вплинуло? </p> <p>У Харкові дуже багато компаній і дуже багато талановитих програмістів та керівників. </p> <p>Жоден студент не сказав мені згодом: "Вово, я шкодую, що пішов працювати, будучи студентом". </p> <hr> <p>У попередніх випусках:</p> <p>— Студенти цікавляться <a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-7-navishcho-pysaty-kursovi-roboty/">навіщо писати курсові роботи</a>.<br> — Студенти цікавляться <a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-6-chy-spravdi-vidrakhuiut/">про реальність відрахування</a>.<br> — Школярі цікавляться <a href="https://obrizan.com/uk/blog/shkoliari-tsikavliatsia-5-chy-potriben-khudlit/">про потрібність художньої літератури</a>.<br> — Студенти цікавляться <a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-4/">про вибір спеціальності</a>.<br> — Студенти цікавляться <a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-3/">про складання курсу не в строк</a>.<br> — Студенти цікавляться <a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-2/">про вибір мови програмування</a>.<br> — Студенти цікавляться <a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia/">про складання диплома</a>.</p> <p>Цікавить моя думка з будь-якого питання університетського життя? Надсилайте свої запитання на volodymyr.obrizan@gmail.com. Анонімність гарантується. Відповіді публікуватимуться в міру надходження запитань. Також запитання можна поставити через сайт анонімних запитань http://ask.fm/obrizan</p>2015-11-16T16:03:00+02:002015-11-16T16:03:00+02:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2015-11-16:/uk/blog/skhodyv-na-dzhobsa/

<p>Сходив на фільм "Стів Джобс: розлученка завдає удару у відповідь" (2015).</p> <p>Коли заходив до зали, насторожився: на 3/4 вона складалася з жінок. Перші п’ятнадцять хвилин не міг зрозуміти, чому на екрані Джим Керрі, і коли вже покажуть Стіва Джобса. Жінки в залі підказали, що Джим Керрі і є …</p>

<p>Сходив на фільм "Стів Джобс: розлученка завдає удару у відповідь" (2015).</p> <p>Коли заходив до зали, насторожився: на 3/4 вона складалася з жінок. Перші п’ятнадцять хвилин не міг зрозуміти, чому на екрані Джим Керрі, і коли вже покажуть Стіва Джобса. Жінки в залі підказали, що Джим Керрі і є Стів Джобс. </p> <p>Короткий зміст фільму. Щоразу за годину до трьох презентацій (Мака, Некста й Аймака) до Джобса в гримерку по черзі приходять п’ятеро людей і починають виносити Джобсу мозок.</p> <ol> <li> <p>Колишня баба Джобса, вимагаючи грошей на рівному місці. </p> </li> <li> <p>Позашлюбна дочка Джобса, спочатку просто за компанію з мамашею, а старша — з моралями для батька.</p> </li> <li> <p>Стів Возняк, із проханням потішити почуття власної важливості.</p> </li> <li> <p>Гендир Apple, у якого життя зламалося після того, як він ініціював звільнення Джобса.</p> </li> <li> <p>Директорка з маркетингу, яка просить Джобса залагодити стосунки з попередніми чотирма.</p> </li> </ol> <p>Я чекав, що під кінець Джобс візьме автомат і просто почне всіх стріляти. Навіщо приходити за годину до найважливіших презентацій у його житті й заважати — незрозуміло. Мабуть, цю сюжетну лінію покажуть у сиквелі.</p> <p>Більше у фільмі нічого немає. Там немає ні про Apple, ні про Mac, ні про винаходи. Увесь сюжет — це Джобс робить свою справу, а всі лізуть збоку без діла й заважають.</p> <p>Але жінкам у залі дуже сподобалося. "Яким же гівном був Джобс!" — цокаючи язиком, говорили жінки.</p> <p>Одна важлива деталь. Уявіть собі, що режисер із Голлівуду прочитає вашу біографію, написану якимось письменником, і зніме за нею фільм. Уявіть собі, яким буде цей фільм? Що скажуть ваші близькі родичі й друзі, коли подивляться цей фільм? Однозначно, спільного між вашою особистістю і тим, що відбувається на екрані, буде рівно одне — це ваше ім’я. </p> <p>Про це варто пам’ятати, переглядаючи фільм "Стів Джобс".</p>2015-10-16T17:19:00+03:002015-10-16T17:19:00+03:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2015-10-16:/uk/blog/piton-na-apot/

<p>— Тссс, пацане... Не хочеш трохи самоосвіти?</p> <p>27 жовтня на Coursera стартує черговий курс із Пітона: https://www.coursera.org/learn/python У 2015 році Пітон увійшов до п’ятірки найпопулярніших мов програмування (див. <a href="http://www.tiobe.com/index.php/content/paperinfo/tpci/index.html">TIOBE Index for October 2015</a>) і інтерес до нього продовжує зростати:</p> <p><img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2015/10/16/piton-na-apvt/14042-original-d995650effdf7ee7.png"></p> <p>Цього разу ми зібрали невелику групу …</p>

<p>— Тссс, пацане... Не хочеш трохи самоосвіти?</p> <p>27 жовтня на Coursera стартує черговий курс із Пітона: https://www.coursera.org/learn/python У 2015 році Пітон увійшов до п’ятірки найпопулярніших мов програмування (див. <a href="http://www.tiobe.com/index.php/content/paperinfo/tpci/index.html">TIOBE Index for October 2015</a>) і інтерес до нього продовжує зростати:</p> <p><img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2015/10/16/piton-na-apvt/14042-original-d995650effdf7ee7.png"></p> <p>Цього разу ми зібрали невелику групу студентів, щоб доповнити онлайн-освіту очними зустрічами на кафедрі АПОТ ХНУРЕ. Раз на тиждень ми будемо збиратися в ауд. 318, обговорювати Пітон, обговорювати лекції, розв’язувати задачки. </p> <p>Як і на онлайн-курс, вхід на наші зустрічі вільний і нічого не коштує.</p> <p>Заповніть форму, якщо цікаво отримувати новини про зустрічі клубу "Пітон на АПОТ": http://bit.ly/python-apvt-reg Поштова розсилка — це буде основний канал інформування про зустрічі. Крім того, запрошую вступити до груп Вконтакте і Фейсбуці: https://vk.com/python.apvt і https://www.facebook.com/groups/python.apvt відповідно. Ті хлопці, з якими я вже спілкувався на цю тему, будь ласка, зареєструйтеся теж. </p> <p>Питання? Можна звернутися до мене особисто: volodymyr.obrizan@gmail.com</p>2011-05-16T13:53:00+03:002011-05-16T13:53:00+03:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2011-05-16:/uk/blog/yakym-bude-vip-terminal-u-kharkovi/<p>У мережі стали доступні рендери інтер’єру VIP-термінала харківського аеропорту. Наприклад, ось зала очікування:</p> <p><img alt="air_vip_domestic_hall_03" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/05/16/kak-budet-vyglyadet-vip-terminal-v-harkove/air-vip-domestic-hall-03-11.jpg"></p> <p>А ось стійка реєстрації:</p> <p><img alt="air_vip_vestibyle_02" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/05/16/kak-budet-vyglyadet-vip-terminal-v-harkove/air-vip-vestibyle-02-14.jpg"></p> <p>Порівняно з тим, як воно було, — небо і земля.</p> <p>Харків стає дедалі кращим, і це не може не тішити.</p> <p>Дивитися більше: <a href="http://hrk.aero/wp-content/gallery/vip-terminal/">рендери VIP-термінала харківського аеропорту</a>.</p>2011-01-16T12:12:00+02:002011-01-16T12:12:00+02:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2011-01-16:/uk/blog/sait-ryferaty-sakchaty-bizplatno/

<p>Учора Вікіпедії — сайту № 1 із безплатними рефератами з усіх знань — виповнилося 10 років. Було вирішено відзначити цю дату всією харківською спільнотою учасників Вікіпедії.</p> <p>Зустріч почалася з відвідання Харківського художнього музею. Було відвідано експозицію фотографій Олексія Іваницького <nobr>(1854–1920).</nobr> Іваницький народився в Бєлгороді, але жив і працював у Харкові, мав фотомайстерню …</p>

<p>Учора Вікіпедії — сайту № 1 із безплатними рефератами з усіх знань — виповнилося 10 років. Було вирішено відзначити цю дату всією харківською спільнотою учасників Вікіпедії.</p> <p>Зустріч почалася з відвідання Харківського художнього музею. Було відвідано експозицію фотографій Олексія Іваницького <nobr>(1854–1920).</nobr> Іваницький народився в Бєлгороді, але жив і працював у Харкові, мав фотомайстерню на вулиці Катеринославській (нині Полтавський Шлях), будинок 22. Робив портрети, випускні альбоми, фотографував Харків, також Іваницький знаменитий серією фотографій з місця катастрофи царського поїзда 17 жовтня 1888 р. біля станції Борки під Харковом. Вагон-їдальня, де перебував імператор Олександр III із сім’єю, — це другий вагон зліва, який повністю сплющений.</p> <p><img alt="Russian_imperial_train_crush1888" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/01/16/sait-riferaty-sakchat-bizplatno/russian-imperial-train-crush1888-2.jpg"></p> <p>Сім’я імператора дивом залишилася жива. Ніхто не отримав навіть забоїв. На місці катастрофи було збудовано Храм Христа-спасителя, який до наших днів не зберігся. Зараз про Божественне Втручання нагадує лише невелика каплиця. Її можна спостерігати, якщо поїхати поїздом із Харкова на південь.</p> <p>Експозиція не дуже велика, думаю, не більше 100 фотографій, але відвідати її варто. Вам слід поквапитися: виставка триває до 30 січня. Ціна питання — 7 грн. Адреса музею: Совнаркомівська, 9.</p> <p>Основна частина заходу зі святкування <nobr>10-річчя</nobr> Вікіпедії проходила в їдальні «Товстий дім», що на вул. Сумській, 2. На зустріч з’явилися як активні учасники з великим стажем, так і люди, які просто побачили банер з інформацією про святкування. Також була кореспондентка з газети «Вечірній Харків», яка взяла в кожного учасника інтерв’ю, терпляче записуючи й розбираючись у непростих технічних термінах. Не забудьте в понеділок купити газету й почитати про перебіг свята.</p> <p>Остання частина свята (вже неофіційна) пройшла на стрілці Лопань/Харків. На цей час із восьми учасників залишилося тільки четверо. Подивилися новий пішохідний міст, стали свідками того, як на ньому вмикають підсвітку, помилувалися новим будинком на набережній, зацінили новий парк.</p> <p>Наше місто стає дедалі кращим. І це не може не тішити.</p>2010-11-16T09:38:00+02:002010-11-16T09:38:00+02:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2010-11-16:/uk/blog/rankovyi-obriad-perehliadu-statystyky/<p>Переглядаю, значить, зранку статистику відвідувань блґа й бачу:</p> <p><img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2010/11/16/utrennii-obryad-prosmotra-statistiki/utrennii-obryad-prosmotra-statistiki-01.png"></p> <p>Хто б міг подумати, що з Айпада читають частіше, ніж із Windows NT. До речі, Other Unix — це, схоже, Убунту. Так і знав, що цей дистрибутив за Лінукс не вважають.</p>2009-10-16T11:00:00+03:002009-10-16T11:00:00+03:00Volodymyr Obrizantag:obrizan.com,2009-10-16:/uk/blog/doxygen-dlia-systemc-2-2-0/

<p>Часто під час вивчення нової бібліотеки треба подивитися ієрархію класів або список методів конкретного класу. Стрибати з файлу у файл за посиланнями “Show Declaration” у Віжуал Студії не завжди зручно. Є утиліта <a href="http://www.stack.nl/~dimitri/doxygen/">Doxygen</a>, яка розбирає проєкти, написані різними мовами, і генерує гіпертекстовий сайт. На цьому сайті можна переглянути список усіх …</p>

<p>Часто під час вивчення нової бібліотеки треба подивитися ієрархію класів або список методів конкретного класу. Стрибати з файлу у файл за посиланнями “Show Declaration” у Віжуал Студії не завжди зручно. Є утиліта <a href="http://www.stack.nl/~dimitri/doxygen/">Doxygen</a>, яка розбирає проєкти, написані різними мовами, і генерує гіпертекстовий сайт. На цьому сайті можна переглянути список усіх класів, ієрархію в UML-вигляді, список методів з описом.</p> <p>У курсі “<a href="http://kiu.kture.kharkov.ua/rus/ktvap">Комп’ютерні технології в автоматизованому проєктуванні</a>” ми вивчаємо SystemC, і така документація була б дуже корисною. В інтернеті знайшов кілька опублікованих сайтів з документацією, але з неактуальними версіями. Тому вирішив згенерувати й опублікувати самостійно: <a href="http://kiu.kture.kharkov.ua/systemc/html">http://kiu.kture.kharkov.ua/systemc/html</a></p> <p>На жаль, реалізація бібліотеки SystemC з офіційного сайту не має вбудованої документації у форматі Doxygen, тому описи методів і класів недоступні.</p>