<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom"><title>Володимир Обрізан: особистий сайт - 17</title><link href="https://obrizan.com/uk/" rel="alternate"></link><link href="https://obrizan.com/uk/feeds/17.atom.xml" rel="self"></link><id>https://obrizan.com/uk/</id><updated>2026-09-17T15:53:05+03:00</updated><entry><title>ІТ зараз vs 20 років тому: як змінилися вимоги до фахівців</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/it-now-and-twenty-years-ago/" rel="alternate"></link><published>2026-09-17T15:53:05+03:00</published><updated>2026-09-17T15:53:05+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2026-09-17:/uk/blog/it-now-and-twenty-years-ago/</id><content type="html">&lt;p&gt;Надав коментарі High Bar Journal щодо теми &lt;strong&gt;«ІТ зараз vs 20 років тому: як змінилися вимоги до фахівців»&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;a href="https://highbarjournal.media/post/cyfrova-transformaciya-vymogy-do-it-fahivciv"&gt;https://highbarjournal.media/post/cyfrova-transformaciya-vymogy-do-it-fahivciv&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category></entry><entry><title>Якщо ви технічний директор</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/yakshcho-vy-tekhnichnyi-dyrektor/" rel="alternate"></link><published>2018-07-17T22:09:00+03:00</published><updated>2018-07-17T22:09:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2018-07-17:/uk/blog/yakshcho-vy-tekhnichnyi-dyrektor/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Якщо ви технічний директор і давно не програмували, то рекомендую взяти якийсь поточний проєкт і реалізувати нову функцію або виправити пару помилок.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Це як «таємний покупець» у супермаркеті. Може виявитися, що товар прострочений, викладка крива, на підлозі брудно, касири хамлять і взагалі вашої ноги в цьому супермаркеті більше не буде …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Якщо ви технічний директор і давно не програмували, то рекомендую взяти якийсь поточний проєкт і реалізувати нову функцію або виправити пару помилок.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Це як «таємний покупець» у супермаркеті. Може виявитися, що товар прострочений, викладка крива, на підлозі брудно, касири хамлять і взагалі вашої ноги в цьому супермаркеті більше не буде.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А вам-то, мабуть, програмісти розповідають, як у них там усе класно?&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category></entry><entry><title>У кожному жарті є частка жарту</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/u-kozhnomu-zharti-ye-chastka-zhartu/" rel="alternate"></link><published>2016-06-17T10:33:00+03:00</published><updated>2016-06-17T10:33:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2016-06-17:/uk/blog/u-kozhnomu-zharti-ye-chastka-zhartu/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Є такий жанр у карикатурах, який висміює офісне рабство. Наприклад, ось жінка все біжить і біжить, захекалася, й усвідомлює, що фінішу ніколи не буде:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2016/06/17/v-kazhdoi-shutke-est-dolya-shutki/34844-600-f2957ce74ee60a8b.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А ось менеджер примовляє: «Біжи швидше!», мовляв, надто слабко працюєш, потрібний KPI не досягається! KPI — це Key Performance Indicator, число, за яким можна легко порівняти, який …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Є такий жанр у карикатурах, який висміює офісне рабство. Наприклад, ось жінка все біжить і біжить, захекалася, й усвідомлює, що фінішу ніколи не буде:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2016/06/17/v-kazhdoi-shutke-est-dolya-shutki/34844-600-f2957ce74ee60a8b.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А ось менеджер примовляє: «Біжи швидше!», мовляв, надто слабко працюєш, потрібний KPI не досягається! KPI — це Key Performance Indicator, число, за яким можна легко порівняти, який співробітник кращий, а який гірший.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2016/06/17/v-kazhdoi-shutke-est-dolya-shutki/35075-600-bade254f6b9d6b56.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;У 21 столітті будь-який абсурд і будь-який жарт можна обернути на несмішну дійсність:&lt;/p&gt;
&lt;iframe src="https://www.youtube.com/embed/ZZTp8NeGbmk" width="560" height="315" style="width: 100%; height: auto; aspect-ratio: 16 / 9;" title="YouTube video player" loading="lazy" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen&gt;&lt;/iframe&gt;

&lt;p&gt;Зараз ви, звісно ж, кинетеся в каментах писати, як шкідливо працювати сидячи цілий день, і що краще стоячи, а ще краще в дерев’яному колесі, як хом’як. Я б у відповідь почав вам пояснювати, що краще працювати менше, але ефективніше, та ви не зрозумієте, що таке «ефективніше». Вам тільки новий офісний гаджет подавай. Ги-ги-ги.&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category></entry><entry><title>У мене немає часу</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/u-mene-nemaie-chasu/" rel="alternate"></link><published>2015-12-17T09:22:00+02:00</published><updated>2015-12-17T09:22:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2015-12-17:/uk/blog/u-mene-nemaie-chasu/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Ріже слух, коли кажуть: «У мене немає часу».&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Запам’ятайте раз і назавжди: казати «У мене немає часу» дуже соромно. Це так само соромно, як відповісти дівчині «У мене немає грошей» на пропозицію сходити в кіно. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Господь Бог дав кожному однакову кількість часу — 24 години щодня. Це вже вибір самої …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Ріже слух, коли кажуть: «У мене немає часу».&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Запам’ятайте раз і назавжди: казати «У мене немає часу» дуже соромно. Це так само соромно, як відповісти дівчині «У мене немає грошей» на пропозицію сходити в кіно. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Господь Бог дав кожному однакову кількість часу — 24 години щодня. Це вже вибір самої людини, на що цей час витратити: на навчання, спорт, зустрічі з близькими, роботу, культурні заходи, подорожі, комп’ютерні ігри, серіали чи мляве валяння на дивані. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Гроші можна піти й заробити. А з часом простіше, нікуди ходити не треба, достатньо лише викинути зі свого життя зайве, непотрібне, другорядне.&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category></entry><entry><title>Інформаційний стиль у вищій школі</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/informatsiinyi-styl-u-vyshchii-shkoli/" rel="alternate"></link><published>2015-07-17T22:56:00+03:00</published><updated>2015-07-17T22:56:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2015-07-17:/uk/blog/informatsiinyi-styl-u-vyshchii-shkoli/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Університет багато чого не вчить. Наприклад, він не вчить рідної російської мови. За роки роботи викладачем перед очима пройшли сотні студентських робіт: реферати, тези, курсові, дипломні. Зазвичай починаю черкати вже в першому ж абзаці й повертаю на доопрацювання після першої сторінки. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Що студенти беруть за зразок стилю писемного мовлення? Це …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Університет багато чого не вчить. Наприклад, він не вчить рідної російської мови. За роки роботи викладачем перед очима пройшли сотні студентських робіт: реферати, тези, курсові, дипломні. Зазвичай починаю черкати вже в першому ж абзаці й повертаю на доопрацювання після першої сторінки. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Що студенти беруть за зразок стилю писемного мовлення? Це гівносайти на кшталт Хабрахабра, де немає жодної редакторської політики, де постять криві переклади закордонних статей. Добрий стиль технічної літератури є в старих радянських книжках (виданих до 80-х років двадцятого століття), але хто їх нині читає? Тому доводилося пояснювати хоч якісь елементи наукового стилю студентам усно.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Одним із відкриттів цього року став &lt;a href="http://maximilyahov.ru/"&gt;інформаційний стиль Максима Ільяхова&lt;/a&gt;. Я зацікавився його роботами з першої ж статті, бо він займається саме тим, чого бракує в студентських роботах: сенсом слів, сенсом тексту. Я трапляв у курсових і дипломних «фігню», а використання інформаційного стилю якраз вилучає «фігню» з тексту. Це просто свято для очей і мозку!&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Прочитайте архів розсилки про інформаційний стиль: http://maximilyahov.ru/blog/?go=all/availability/&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Крім статей, Ільяхов опублікував застосунок, що автоматизує перевірку фрагмента тексту на відповідність інформаційному стилю: http://glvrd.ru/&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Розгляньмо абзац зі вступу однієї студентської курсової:&lt;/p&gt;
&lt;blockquote&gt;
&lt;p&gt;Сучасні вебтехнології не стоять на місці. Упродовж уже багатьох років технології створення вебсайтів безперервно вдосконалювалися, і зараз швидкість їхнього вдосконалення така висока, що навчальні посібники встигають значно застаріти ще до публікації. З основних можна відзначити такі: HTML(XHTML), CSS, JavaScript, PHP, Ajax і WordPress.&lt;/p&gt;
&lt;/blockquote&gt;
&lt;p&gt;А ось результат обробки «Главредом»:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;a href="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2015/07/17/informatsionnyi-stil-v-vysshei-shkole/9546-1000-6099fcbf46c745ff.png"&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2015/07/17/informatsionnyi-stil-v-vysshei-shkole/9546-1000-6099fcbf46c745ff.png"&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Дуже зручно: підкреслено стоп-слова, показано приклади, є посилання на пояснювальну статтю.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Інформаційний стиль обов’язковий для всіх студентів для будь-яких видів робіт під моїм керівництвом. Не приносьте мені роботи, не прочитавши розсилку «Главреда».&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А ще в них на сайті є кумедна сторінка з повідомленням про помилку сервера. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2015/07/17/informatsionnyi-stil-v-vysshei-shkole/9818-original-52b08fbf020a4031.png"&gt;&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category></entry><entry><title>Оцінка вітчизняній вищій школі</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/otsinka-vitchyznianii-vyshchii-shkoli/" rel="alternate"></link><published>2011-09-17T22:47:00+03:00</published><updated>2011-09-17T22:47:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2011-09-17:/uk/blog/otsinka-vitchyznianii-vyshchii-shkoli/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Звернімо увагу на рекламну кампанію Макдональдса із зомбування працездатних підлітків.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/09/17/otsenka-otechestvennoi-vysshei-shkole/otsenka-otechestvennoi-vysshei-shkole-01.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Копірайтери Макдональдса настільки охуїли, що посміли заявити з великих плакатів по всій Україні, що за один робочий день у фаст-фуді можна дізнатися «набагато більше, ніж за кілька курсів у педагогічному». У Полтаві лише один педагогічний виш — це Полтавський національний педагогічний …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Звернімо увагу на рекламну кампанію Макдональдса із зомбування працездатних підлітків.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/09/17/otsenka-otechestvennoi-vysshei-shkole/otsenka-otechestvennoi-vysshei-shkole-01.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Копірайтери Макдональдса настільки охуїли, що посміли заявити з великих плакатів по всій Україні, що за один робочий день у фаст-фуді можна дізнатися «набагато більше, ніж за кілька курсів у педагогічному». У Полтаві лише один педагогічний виш — це Полтавський національний педагогічний університет. Звання національного було присвоєно указом Президента України у 2009 році. Звання національного передбачає, що ПНПУ є національним надбанням України, яке захищається державою. Чи знає ректор &lt;a href="http://pnpu.edu.ua/ua/rektor.php"&gt;Степаненко Микола Іванович&lt;/a&gt; і професорсько-викладацький склад вишу, у скільки «компанія номер один» оцінила працю педагогів?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ця реклама — плювок в обличчя всім учителям і викладачам, хто ще не забув, що таке вища школа. У вітчизняній системі освіти є проблеми, але все одно не існує такої компанії у світі, робочий день у якій дав би більше за рік навчання в українському виші.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Є думка, що кожен, хто пропрацював у Макдональдсі хоча б тиждень, — уже кандидат педагогічних наук.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ну і анекдот у тему.
 — Професоре, а коли ви зустрічаєте своїх випускників, що ви їм кажете?
 — Стандартну колу і біг-мак, будь ласка!&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category><category term="Україна"></category><category term="Макдональдз"></category><category term="фото"></category><category term="Полтава"></category><category term="освіта"></category><category term="патріотизм"></category></entry><entry><title>Євпаторія</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/yevpatoriia/" rel="alternate"></link><published>2011-02-17T21:40:00+02:00</published><updated>2011-02-17T21:40:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2011-02-17:/uk/blog/yevpatoriia/</id><summary type="html">&lt;p&gt;&lt;nobr&gt;&lt;em&gt;25.09.2010—26.09.2010&lt;/em&gt;&lt;/nobr&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Євпаторія — місто-курорт. Їхати туди треба для того, щоб відпочивати на морі. Можна поїхати надовго, а можна й на вихідні. От і цього разу колективом було запропоновано з’їздити на вихідні. Як завжди знайшовся хтось, хто «знає хороше місце, де можна недорого пожити». Хороше місце …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;&lt;nobr&gt;&lt;em&gt;25.09.2010—26.09.2010&lt;/em&gt;&lt;/nobr&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Євпаторія — місто-курорт. Їхати туди треба для того, щоб відпочивати на морі. Можна поїхати надовго, а можна й на вихідні. От і цього разу колективом було запропоновано з’їздити на вихідні. Як завжди знайшовся хтось, хто «знає хороше місце, де можна недорого пожити». Хороше місце, де можна недорого пожити, виявилося десь у степу, за 10 км від міста і за 3 км від моря. Краєвид доволі понурий: ніякої рослинності, крім колючок, немає, чорнозему немає, сама глина й пил.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;На турбазі розваг мало. Ми практикували т. зв. «кайт» (по-нашому повітряний змій), який привезли із собою на випадок повної туги й безвиході:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2869" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2869-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Забавка дуже цікава. Якщо є добрий вітерець, то може навіть потягти за собою важкеньку людську тушку.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Поруч із турбазою стоїть маяк. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2876" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2876-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Награвшись зі змієм і погулявши навколо турбази, було вирішено йти на море. Найкоротший шлях — через ворожу турбазу. Звісно, прохід платний. Звісно, каса на вихідних зачинена. Чесна охорона взяти оплату за прохід собі категорично відмовилася. Пішли в обхід.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;У несезон (кінець вересня) за пляжами ніхто не стежить. Уночі штормило, і на берег викинуло кілька центнерів пташиного й риб’ячого посліду та іншої підводної фауни, які під лагідними променями вересневого сонця почали неспішно розкладатися, завдаючи пляжникам, м’яко кажучи, дискомфорту.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2903" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2903-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Відпочивши на морі, було прийнято рішення здійснити пішу екскурсію м. Євпаторія.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;На вказівниках вулиць у Євпаторії підписані сучасна й історична назви. Причому сучасна назва (зверху) — одним шрифтом, а історична (знизу) — іншим. Горизонт не завалений, цей стовп справді так стоїть.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2880" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2880-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;В історичному центрі міста туристів катають на електромобілях.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2891" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2891-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Як ви думаєте, хто живе в цьому будиночку? Правильно — трансформатори.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2887" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2887-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;В уявленні художника в Христа обличчя синього кольору. Творець має право зобразити Творця яким хоче. Тим паче, що його ніхто ніколи не бачив.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2894" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2894-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Гуляючи вулицями Євпаторії, спостерігали певну кількість лотків із сувенірами. Біля одного з них зупинилися, щоб почекати тих, хто відстав. Продавчиня сувенірів накинулася на нас із докорами, що ми стоїмо занадто близько до її лотка, тим самим зірвавши всю торгівлю. Ми відійшли, але асортимент її товарів мене зацікавив. Я дуже швидко знайшов причину її комерційного фіаско: усі сувеніри були нудними. Серед сотень дрібничок жодна з них жодним чином не нагадувала про Євпаторію. Усі її сувеніри були точно таким самим сувенірним мотлохом, який продається в будь-якому місті.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Утім, очікування тих, хто відстав, себе виправдало. Покрутивши головою, знайшов бабусю, яка продавала старі книжки. Швидко переглянувши, зупинив погляд на книжці &lt;a href="http://www.ozon.ru/context/detail/id/5048523/"&gt;«Розповідає радіовуглець»&lt;/a&gt; Юрія Коптєва (1976). Книжка обійшлася всього лише у дві гривні й виявилася дуже цікавою. У ній розповідається про радіовуглецевий аналіз, дендрохронологію, про космос, а також про зміни клімату за століття й тисячоліття. (Так, глобальне потепління — це фікція.)&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="1001616760" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/1001616760-3.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Дизайнер старанно підготував модульну сітку, але технолог на неї забив. Хотів було натиснути Backspace, та було пізно.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2890" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2890-5.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Виявилося розмаїття реклами інших курортів. Мабуть, це реклама для місцевих, яким Євпаторія зовсім не здається курортом, яким хочеться &lt;strong&gt;&lt;u&gt;ВІДПОЧИНКУ МОРЯ&lt;/u&gt;&lt;/strong&gt;.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2944" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2944-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Функціональна й естетична складові міського дизайну: і тварини не погризуть, і оченята радіють.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2948" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2948-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Євпаторійський трамвай.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2949" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2949-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;І ось ми дійшли до набережної.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2896" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2896-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;У вересні Євпаторія — доволі безлюдне місце. У забігайлівках людей мало, тому всі офіціанти шикуються біля входів і годинами дивляться на порожню вулицю: «Ну а раптом хтось забреде сюди чимось підкріпитися»?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Прогулюючись вулицями в центрі Євпаторії, запримітили знайомі сюжети.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2952" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2952-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Робота надмізків великим планом:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="IMG_2954" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/17/evpatoriya/img-2954-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ось так шумить морько в Євпаторії:&lt;/p&gt;
&lt;iframe title="YouTube video player" height="390" src="https://www.youtube.com/embed/SMjfBUSNkB8" frameborder="0" width="480" allowfullscreen="allowfullscreen"&gt;&lt;/iframe&gt;

&lt;p&gt;Не думаю, що я ще раз повернуся сюди відпочивати.&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category><category term="подорожі"></category><category term="Євпаторія"></category><category term="відео"></category><category term="фото"></category></entry><entry><title>Дід Мороз несе подарунки дітлахам*</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/did-moroz-nese-podarunky-ditlakham/" rel="alternate"></link><published>2010-12-17T22:45:00+02:00</published><updated>2010-12-17T22:45:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2010-12-17:/uk/blog/did-moroz-nese-podarunky-ditlakham/</id><content type="html">&lt;p&gt;У сучасному світі не все так просто*.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="ded" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2010/12/17/ded-moroz-neset-podarki-detishkam/ded-2.jpg"&gt;
&lt;font color="#cccccc" size="1"&gt;Оригінал: &lt;/font&gt;&lt;a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ded_Moroz_72.jpg"&gt;&lt;font color="#cccccc" size="1"&gt;Sergeev Pavel&lt;/font&gt;&lt;/a&gt;&lt;font color="#cccccc" size="1"&gt;*&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category><category term="Дід Мороз"></category><category term="Photoshop"></category><category term="фан"></category><category term="вигадка"></category></entry><entry><title>Звернімося до першоджерел</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/zvernimosia-do-pershodzherel/" rel="alternate"></link><published>2009-06-17T11:26:00+03:00</published><updated>2009-06-17T11:26:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2009-06-17:/uk/blog/zvernimosia-do-pershodzherel/</id><summary type="html">&lt;p&gt;На вступних заняттях до &lt;a href="http://kiu.kture.kharkov.ua/rus/Optimization"&gt;курсу з оптимізації&lt;/a&gt; обговорюємо зі студентами таке питання, як «Коли починати оптимізувати»? Часто можна почути відповідь, яку приписують Дональду Кнуту: «Передчасна оптимізація — корінь усіх бід».&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Зазвичай цю фразу (насправді вирвану з контексту) трактують так: не можна починати оптимізувати програму, доки її не написано й не протестовано …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;На вступних заняттях до &lt;a href="http://kiu.kture.kharkov.ua/rus/Optimization"&gt;курсу з оптимізації&lt;/a&gt; обговорюємо зі студентами таке питання, як «Коли починати оптимізувати»? Часто можна почути відповідь, яку приписують Дональду Кнуту: «Передчасна оптимізація — корінь усіх бід».&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Зазвичай цю фразу (насправді вирвану з контексту) трактують так: не можна починати оптимізувати програму, доки її не написано й не протестовано. Мотивація тут така: а) до завершення розробки неможливо оцінити продуктивність усієї системи загалом; б) оптимізації можуть призвести до нечитабельного коду, який також дуже важко налагоджувати. Ці твердження сприймають як догму, попри те, що автора до цієї фрази привели певні міркування, без яких сама цитата позбавлена сенсу.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2009/06/17/obratimsya-k-pervoistochnikam/premature1.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Звернімося до першоджерел. Згадану цитату можна знайти у статті: &lt;a href="http://doi.acm.org/10.1145/356635.356640"&gt;Knuth, D. E. 1974. Structured Programming with go to Statements.&lt;/a&gt; ACM Comput. Surv. 6, 4 (Dec. 1974), 261-301.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2009/06/17/obratimsya-k-pervoistochnikam/premature2.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;В оригінальній публікації Кнут розповідав про те, що програмісти витрачають дуже багато часу, розмірковуючи про продуктивність некритичних фрагментів коду, спроби оптимізувати які негативно позначаються на програмі загалом. З його погляду, не слід звертати увагу на дрібниці, а треба зосередитися саме на критичних місцях, і тільки після того, як ці місця буде точно визначено. Тут я повністю згоден з автором.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Я обстоюю погляд, що оптимізація програми — це сплановані дії, яким приділяється належна увага в процесі розробки всієї системи. Тестування продуктивності має здійснюватися нарівні з функціональним тестуванням, відповідно до вимог до продуктивності системи. Очевидно, що виявлена проблема продуктивності має вищий пріоритет, ніж основні завдання з розробки, для широкого класу застосунків: комп’ютерні ігри, аудіо/відео кодеки, системи керування критичними об’єктами. Виправлення проблеми продуктивності — це і є оптимізація, яку виконано &lt;span style="font-style:italic;"&gt;своєчасно&lt;/span&gt;, задовго до завершення розробки програми. Своєчасне виправлення таких проблем веде до зниження ризиків проєкту. І навпаки: проблеми, залишені на «потім», призводять лише до зриву строків проєкту й до невиконання вимог щодо продуктивності.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Можна сформулювати такі рекомендації:&lt;/p&gt;
&lt;ul&gt;
&lt;li&gt;
&lt;p&gt;визначити вимоги до продуктивності (наприклад, скільки кадрів за секунду має показувати гра або скільки часу має займати обробка файла);&lt;/p&gt;
&lt;/li&gt;
&lt;li&gt;
&lt;p&gt;розробити тести продуктивності відповідно до поставлених вимог (їх можна зробити в межах unit-тестування);&lt;/p&gt;
&lt;/li&gt;
&lt;li&gt;
&lt;p&gt;тестувати продуктивність нарівні з функціональним тестуванням;&lt;/p&gt;
&lt;/li&gt;
&lt;li&gt;
&lt;p&gt;при виявленні проблем зосередитися лише на тих фрагментах коду, які дадуть максимальний виграш.&lt;/p&gt;
&lt;/li&gt;
&lt;/ul&gt;
&lt;p&gt;А взагалі, судячи з анотації, статтю присвячено тому, як позбутися оператора go to. Зрозуміло, студенти спеціальності СКС можуть вільно ознайомитися з цією статтею, зв’язавшись зі мною електронною поштою. :)&lt;/p&gt;</content><category term="17"></category><category term="ХНУРЕ"></category><category term="цікаве"></category><category term="основи"></category><category term="оптимізація"></category></entry></feed>