<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom"><title>Володимир Обрізан: особистий сайт - 19</title><link href="https://obrizan.com/uk/" rel="alternate"></link><link href="https://obrizan.com/uk/feeds/19.atom.xml" rel="self"></link><id>https://obrizan.com/uk/</id><updated>2026-10-19T12:52:53+03:00</updated><entry><title>Нова велика мовна модель — не завжди краща за стару</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/new-model-is-not-always-better/" rel="alternate"></link><published>2026-10-19T12:52:53+03:00</published><updated>2026-10-19T12:52:53+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2026-10-19:/uk/blog/new-model-is-not-always-better/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Іноді здається (або нас так запевняють маркетологи), що все нове — воно краще за старе.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Я мігрую один сервіс перекладу, який використовує мовні моделі. Стара версія використовує gpt-4.1, а нова gpt-6-luna. Користувачі поскаржились, що нова версія стала перекладати повільніше.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Я подумав: як таке може бути: нова модель вона ж краще …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Іноді здається (або нас так запевняють маркетологи), що все нове — воно краще за старе.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Я мігрую один сервіс перекладу, який використовує мовні моделі. Стара версія використовує gpt-4.1, а нова gpt-6-luna. Користувачі поскаржились, що нова версія стала перекладати повільніше.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Я подумав: як таке може бути: нова модель вона ж краще за стару! Але памʼятаючи анекдот "в одному селі опитали, а в іншому поміряли" зробив невеличкий бенчмарк, щоб поміряти: чи дійсно нова модель працює повільніше.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;І дійсно: gpt-6-luna працює в середньому у 1,3 разів повільніше ніж gpt-4.1 на завданні перекладу текстів різного розміру.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;За скобками цього бенчмарку залишається якість перекладу та вартість, бо це також може бути важливо.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;На жаль, gpt-4.1 офіційно оголошена застарілою з 14 жовтня 2026 та остаточно її вимкнуть з серверів 14 січня 2027.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="Фото до допису «Нова велика мовна модель — не завжди краща за стару»" src="https://obrizan.com/uk/images/telegram/2026/10/19/new-model-is-not-always-better-1.jpg"&gt;&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category></entry><entry><title>За секунду від</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/za-sekundu-vid/" rel="alternate"></link><published>2016-03-19T00:02:00+02:00</published><updated>2016-03-19T00:02:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2016-03-19:/uk/blog/za-sekundu-vid/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Уперше це сталося в сьомому класі на уроці праці. Найбільше я любив займатися на токарно-гвинторізному верстаті (Ісаак Наумович, привіт!). Пам’ятаю як зараз: я затиснув заготовку в шпинделі, закріпив різцетримач, поправив муфту задньої бабки, затягнув гвинт закріплення каретки на станині, а потім підтягнув... хоча гаразд, усе одно ви не знаєте …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Уперше це сталося в сьомому класі на уроці праці. Найбільше я любив займатися на токарно-гвинторізному верстаті (Ісаак Наумович, привіт!). Пам’ятаю як зараз: я затиснув заготовку в шпинделі, закріпив різцетримач, поправив муфту задньої бабки, затягнув гвинт закріплення каретки на станині, а потім підтягнув... хоча гаразд, усе одно ви не знаєте, що таке токарно-гвинторізний верстат. Суть була в тому, що я помилився і виставив зазор різця не 0,1 мм, а 1,1 мм, тобто в десять разів більше, ніж треба було. Я ввімкнув верстат, заготовка почала обертатися. Я дав хід різцю. Через неприпустимий зазор різець почало сильно бити по заготовці, потім заготовка зламалася навпіл біля шпинделя і зі свистом пролетіла повз скроню. Якби це сталося секундою раніше, то заготовка опинилася б у мене в голові. Більше я на токарно-гвинторізному не займався. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Наступного разу це сталося через рік. Ми з другом (Вітя, привіт!) каталися зверху вантажного ліфта в нашому будинку, і як будь-який підліток, я вирішив повипендрюватися перед другом. Коли ліфт був на другому поверсі, я переступив із кабіни ліфта на рейку дверей третього поверху. Пасажири ліфта поїхали на перший поверх, а я залишився на третьому всередині шахти. У підсумку розстановка в ліфтовій шахті була така: вантажний ліфт на першому поверсі, мій друг на ліфті, а я на третьому поверсі на рейці дверей. Але тут ліфт поїхав угору. Коли він уже під’їжджав до другого поверху, я стрибнув із рейки дверей на дах ліфта. Але я не втримав рівновагу, одна нога посковзнулася і потрапила між кабіною ліфта та стіною шахти. На щастя, я зачепив ногою якусь деталь ліфта, і він різко зупинився. До рейки дверей третього поверху залишалося пів метра. За секунду моя права нога могла б опинитися на дні ліфтової шахти, а я сам — усе ще на даху ліфта. Я б ще покатався, та роки не повернеш. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Крайній раз це сталося 3 грудня 2015 року. Я йшов вулицею Римарською, як мені по спині навскіс ударила велика брила льоду з даху. Секундою раніше вона влучила б мені чітко по голові. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А ви часто були в ситуації за секунду від смерті?&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category></entry><entry><title>Сесія</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/sesiia/" rel="alternate"></link><published>2016-01-19T22:14:00+02:00</published><updated>2016-01-19T22:14:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2016-01-19:/uk/blog/sesiia/</id><content type="html">&lt;p&gt;Ну що, студенти, як там сесія? Успішно?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="image" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2016/01/19/sessiya/25242-1000-456c7a7e8b0bf69b.png"&gt;&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category></entry><entry><title>Незвичний маркетинг на вулицях Харкова</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/nezvychnyi-marketynh-na-vulytsiakh-kharkova/" rel="alternate"></link><published>2016-01-19T21:31:00+02:00</published><updated>2016-01-19T21:31:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2016-01-19:/uk/blog/nezvychnyi-marketynh-na-vulytsiakh-kharkova/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Сьогодні на проспекті Леніна став жертвою... що? ви не знаєте, де це? Тоді так: сьогодні на проспекті Науки став жертвою цікавого виду маркетингу. Так зрозуміліше? Добре. Назустріч мені йшов молодий чоловік, який спитав:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Ви знаєте, як пройти в «Рост» на Клочківській?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Звісно, я знаю, як туди пройти, тому я одразу …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Сьогодні на проспекті Леніна став жертвою... що? ви не знаєте, де це? Тоді так: сьогодні на проспекті Науки став жертвою цікавого виду маркетингу. Так зрозуміліше? Добре. Назустріч мені йшов молодий чоловік, який спитав:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Ви знаєте, як пройти в «Рост» на Клочківській?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Звісно, я знаю, як туди пройти, тому я одразу почав показувати:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Вам треба перейти вулицю, потім спуститися...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Але молодий чоловік мене перебив:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Чудово, якщо ви знаєте, де це, тоді приходьте до нас у магазин, у нас зараз розпродаж парфумів!&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тут я зрозумів, що це черговий впарювач гівна. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Ось, візьміть пробники! Ось, візьміть ще два вашим друзям і подругам!&lt;br&gt;
— Так, дякую...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Але це було ще не все:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Пробники по 10 грн...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тобто це була навіть не рекламна кампанія, а одразу сейлз-пітч на вулиці, і навіть товар уже в мене в руках. Бракує тільки останнього кроку цього протоколу: щоб я віддав продавцю 30 грн. Звісно, я в труні бачив його сморід із посудин, тому поквапився повернути товар. Але тут він застосував третій прийом: він не став брати товар назад. Ніякова ситуація затягнулася секунд на десять, лише коли я рухом руки дав зрозуміти, що кину товар на землю, він забрав товар, розвернувся і пішов шукати нову жертву. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Як так вийшло, що якийсь прищавий хер з вулиці довів мене до останнього кроку продажу — передачі грошей? Відповідь у тому, що зазвичай ми не помічаємо й ігноруємо впарювачів гівна, які тицяють його нам одразу. У нас просто фільтр на такі сценарії. А цей молодий чоловік вчинив розумніше: він поставив мені запитання, щоб вивести мене з режиму автопілота і змусити замислитися, звернути на нього увагу.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Зрозуміло, що він сам дебіл і лузер, раз на вулиці впарює гівно, але навчив його хтось грамотний.&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category></entry><entry><title>Де батько й мати?</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/de-batko-y-maty/" rel="alternate"></link><published>2015-12-19T07:40:00+02:00</published><updated>2015-12-19T07:40:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2015-12-19:/uk/blog/de-batko-y-maty/</id><summary type="html">&lt;p&gt;За десять років кар’єри викладача у виші помітив таку деталь. Коли у студента з предметом уже повна катастрофа, коли вже сесія і вчитися як слід пізно, то за студента приходять просити. Приходять дядьки, тітки, татовий друг або мамина подруга (ги-ги ;), а одного разу прийшов навіть дідусь. «Служив із батьком …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;За десять років кар’єри викладача у виші помітив таку деталь. Коли у студента з предметом уже повна катастрофа, коли вже сесія і вчитися як слід пізно, то за студента приходять просити. Приходять дядьки, тітки, татовий друг або мамина подруга (ги-ги ;), а одного разу прийшов навіть дідусь. «Служив із батьком цього телепня, його тато — світовий мужик, не виганяти ж його сина?»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А де сам батько? Де мати? Чому найближчим людям відверто начхати на долю сина чи доньки? Якщо батькові й матері байдуже, то чому тоді мають метушитися інші?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Чому б раз на тиждень не спитати, як справи в сина, попросити розповісти, що там у виші відбувається, почитати разом конспекти? &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Якщо батькам байдуже, то я нічим не можу допомогти. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А, ну і це, для тих, у кого цей кошмар давно позаду: це справедливо в усіх напрямках. Подзвоніть мамі й татові, заїдьте до них увечері на вечерю.&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category></entry><entry><title>Студенти цікавляться 4</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-4/" rel="alternate"></link><published>2015-03-19T09:39:00+02:00</published><updated>2015-03-19T09:39:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2015-03-19:/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-4/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Студенти цікавляться:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;На яку спеціальність/кафедру писати заяву на другому курсі?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тільки СКС. Тільки АПВТ. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Як викладач кафедри відповім за себе: мої курси "Програмування сервісів хмарних технологій" (Amazon Web Services, Google Cloud Platform) і "Програмування мобільних платформ" (Apple iPhone) вивчають тільки студенти СКС. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Звісно, якщо тебе цікавлять знання сучасних технологій …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Студенти цікавляться:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;На яку спеціальність/кафедру писати заяву на другому курсі?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тільки СКС. Тільки АПВТ. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Як викладач кафедри відповім за себе: мої курси "Програмування сервісів хмарних технологій" (Amazon Web Services, Google Cloud Platform) і "Програмування мобільних платформ" (Apple iPhone) вивчають тільки студенти СКС. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Звісно, якщо тебе цікавлять знання сучасних технологій, затребуваних на ринку праці. Якщо тобі це не цікаво, то не йди до нас, тебе тут ображатимуть. &lt;/p&gt;
&lt;hr&gt;
&lt;p&gt;У попередніх випусках:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Студенти цікавляться &lt;a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-3/"&gt;про складання курсу поза строком&lt;/a&gt;.&lt;br&gt;
— Студенти цікавляться &lt;a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia-2/"&gt;про вибір мови програмування&lt;/a&gt;.&lt;br&gt;
— Студенти цікавляться &lt;a href="https://obrizan.com/uk/blog/studenty-tsikavliatsia/"&gt;про здавання диплома&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Цікавить моя думка з будь-якого питання університетського життя? Надсилайте свої запитання на volodymyr.obrizan@gmail.com. Анонімність гарантується. Відповіді публікуватимуться в міру надходження запитань. Також запитання можна поставити через сайт анонімних запитань http://ask.fm/obrizan&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category></entry><entry><title>Крадіжка в університеті</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/kradizhka-v-universyteti/" rel="alternate"></link><published>2014-12-19T23:00:00+02:00</published><updated>2014-12-19T23:00:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2014-12-19:/uk/blog/kradizhka-v-universyteti/</id><content type="html">&lt;p&gt;19 грудня 2014 р., ауд. 229 ХНУРЕ. Крадіжка мобільного телефона. Злодія затримано на гарячому, передано оперативній групі. Наші хлопці молодці: швидко оцінили ситуацію, діяли рішуче. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Студентам: тримайте цінні речі при собі, з незнайомих людей в аудиторії не можна спускати очей.&lt;/p&gt;
&lt;iframe src="https://www.youtube.com/embed/KPOE5WKnjy4" width="560" height="315" style="width: 100%; height: auto; aspect-ratio: 16 / 9;" title="YouTube video player" loading="lazy" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen&gt;&lt;/iframe&gt;</content><category term="19"></category></entry><entry><title>Про вивчення англійської мови</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/pro-vyvchennia-anhliiskoi-movy/" rel="alternate"></link><published>2013-08-19T18:11:00+03:00</published><updated>2013-08-19T18:11:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2013-08-19:/uk/blog/pro-vyvchennia-anhliiskoi-movy/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Дуже давно вивчаю англійську мову, але нових незнайомих слів трапляється все більше й більше. Коли користувався IBM PC-сумісним комп’ютером на базі ОС Windows версії 7, то для підглядання перекладу незнайомих слів використовував програму ABBYY Lingvo X3 (три мови: російська, українська, англійська). Чудовий словник, усім рекомендую. Коли пересів на IBM …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Дуже давно вивчаю англійську мову, але нових незнайомих слів трапляється все більше й більше. Коли користувався IBM PC-сумісним комп’ютером на базі ОС Windows версії 7, то для підглядання перекладу незнайомих слів використовував програму ABBYY Lingvo X3 (три мови: російська, українська, англійська). Чудовий словник, усім рекомендую. Коли пересів на IBM PC-сумісний комп’ютер на базі ОС Mac OS версії 10, то перенести Lingvo не вийшло — під Mac іде інша версія, і потрібна нова ліцензія. Тим не менш, потреба розуміти зміст нових слів залишилася.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Виявилося, що в Mac вбудований тлумачний словник. Він доступний із будь-яких застосунків, які дозволяють вибрати текст і показати контекстне меню.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="Screen Shot 2013-08-19 at 17.54.37" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2013/08/19/ob-izuchenii-angliiskogo-yazyka/753-original-8d8bcaa02dc0286a.png"&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;У картці слова дається кілька значень слова, транскрипція, уживання:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="define" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2013/08/19/ob-izuchenii-angliiskogo-yazyka/359-original-63dfe79b9fe8884d.png"&gt;&lt;br&gt;
Відзначив, що за дуже рідкісним винятком перестав дивитися переклади слів. Достатньо англомовних тлумачень, щоб зрозуміти його зміст. Власне кажучи, словник став не потрібен. Дуже зручно, що словник вбудований ще й в ARM-сумісний телефон на базі ОС iOS.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Це дуже цікавий спосіб вивчення англійської мови: не поспішати дивитися переклад слова, а спочатку дати собі шанс зрозуміти зміст із його тлумачення. Але що робити тим користувачам, у яких немає вбудованого англомовного тлумачного словника? Є прекрасний сайт «Вікісловник». Наприклад, можна &lt;a href="http://en.wiktionary.org/wiki/perennial"&gt;ознайомитися з тлумаченням слова perennial&lt;/a&gt;:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="Screen Shot 2013-08-19 at 18.04.22" src="https://obrizan.com/uk/images/livejournal/2013/08/19/ob-izuchenii-angliiskogo-yazyka/1011-original-8d03a027c72a3e21.png"&gt;&lt;br&gt;
«Вікісловник» доступний на будь-якій платформі на будь-якій інтернет-сумісній ЕОМ.&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category></entry><entry><title>Діалог із таксистом</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/dialoh-iz-taksystom/" rel="alternate"></link><published>2012-05-19T01:23:00+03:00</published><updated>2012-05-19T01:23:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2012-05-19:/uk/blog/dialoh-iz-taksystom/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Я зазвичай не розмовляю з таксистами. Але сьогодні він перший почав.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Ось, дороги до Євро-2012 не зробили, а він же обіцяв, що все зробить! Що іноземці подумають, коли таке побачать? Це ж наш дім, що вони про нас подумають? Мені просто соромно буде перед іноземцями!&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ну якщо вже вони й …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Я зазвичай не розмовляю з таксистами. Але сьогодні він перший почав.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Ось, дороги до Євро-2012 не зробили, а він же обіцяв, що все зробить! Що іноземці подумають, коли таке побачать? Це ж наш дім, що вони про нас подумають? Мені просто соромно буде перед іноземцями!&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ну якщо вже вони й починають говорити, то я, своєю чергою, підігрую:&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Та чого вам соромитися, не ви ж ці дороги робите. Ви ж добропорядний громадянин, сумлінно працюєте таксистом. До речі, а як у вас з англійською? Ви готові до роботи з іноземними туристами?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Таксист перелякано подивився на мене через дзеркало заднього виду. Ніякова мовчанка затягнулася.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;— Та якось не дуже. А що, взагалі складно вчити?&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Коли зупинилися, ще хвилин п’ять поспілкувалися на тему англійської мови. Я його попередив, що складність буде не в тому, щоб вивчити слова «стрит», «авеню», «стедіум», «рейл-уей-стейшн», а в тому, як іноземці вимовлятимуть наші топоніми на кшталт &lt;nobr&gt;«50-річчя&lt;/nobr&gt; ВЛКСМ», «Донець-Захаржевського», «Площа Повстання», «Отакара Яроша» та інші. Тут навіть бувалі англофіли не з першого разу на слух розберуть, на яку вулицю хоче дістатися заїжджий турист із голландським акцентом.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ну а щодо сорому: я сумніваюся, що він хоча б свою машину до початку Чемпіонату помиє, не те що вивчить англійську.&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category><category term="англійська"></category><category term="Євро-2012"></category><category term="Харків"></category><category term="таксі"></category></entry><entry><title>Now reading: «Педагогічна поема»</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/now-reading-pedahohichna-poema/" rel="alternate"></link><published>2011-09-19T20:07:00+03:00</published><updated>2011-09-19T20:07:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2011-09-19:/uk/blog/now-reading-pedahohichna-poema/</id><summary type="html">&lt;p&gt;Дорогою на роботу вранці погляд зачепився за книжкову розкладку. Був розчарований наявністю виключно художніх творів. Але сьогодні продавцеві пощастило: я помітив книжку &lt;a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/Макаренко,_Антон_Семёнович"&gt;Антона Семеновича Макаренка&lt;/a&gt; під назвою «&lt;a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/Педагогическая_поэма"&gt;Педагогічна поема&lt;/a&gt;». Антон Макаренко — наш земляк, видатний педагог, у &lt;nobr&gt;20-х&lt;/nobr&gt; роках минулого століття заснував на Полтавщині трудову колонію для важких підлітків. І книжка …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;Дорогою на роботу вранці погляд зачепився за книжкову розкладку. Був розчарований наявністю виключно художніх творів. Але сьогодні продавцеві пощастило: я помітив книжку &lt;a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/Макаренко,_Антон_Семёнович"&gt;Антона Семеновича Макаренка&lt;/a&gt; під назвою «&lt;a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/Педагогическая_поэма"&gt;Педагогічна поема&lt;/a&gt;». Антон Макаренко — наш земляк, видатний педагог, у &lt;nobr&gt;20-х&lt;/nobr&gt; роках минулого століття заснував на Полтавщині трудову колонію для важких підлітків. І книжка саме про це.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Книжка не розчарувала. Уже на шістнадцятій сторінці описано сцену побиття вихованця колонії її директором. З непідробним інтересом продовжую читати далі. Думаю, що треба завести конспект.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Люблю педагогіку старої радянської школи!&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category><category term="школа"></category><category term="Макаренко"></category><category term="історія"></category><category term="Харків"></category><category term="цікаве"></category><category term="Полтава"></category><category term="книга"></category></entry><entry><title>Саша на лінії</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/sasha-na-linii/" rel="alternate"></link><published>2011-02-19T14:02:00+02:00</published><updated>2011-02-19T14:02:00+02:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2011-02-19:/uk/blog/sasha-na-linii/</id><content type="html">&lt;p&gt;Виявляється, Саша Адамов завів собі бложик, поки я був у роз’їздах.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;a href="http://ad-lex.livejournal.com/"&gt;&lt;strong&gt;http://ad-lex.livejournal.com/&lt;/strong&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Фотик у нього добротний. Знімає добре.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;img alt="DSC_0024_01" src="https://obrizan.com/uk/images/blogger/2011/02/19/sasha-na-linii/dsc-0024-01-2.jpg"&gt;&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category><category term="друзі"></category><category term="фото"></category></entry><entry><title>Death Toll II</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/death-toll-ii/" rel="alternate"></link><published>2010-10-19T18:12:00+03:00</published><updated>2010-10-19T18:12:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2010-10-19:/uk/blog/death-toll-ii/</id><summary type="html">&lt;p&gt;А ось нас уже менше ніж 46 мільйонів:&lt;/p&gt;
&lt;blockquote&gt;&lt;/blockquote&gt;
&lt;p&gt;*Чисельність населення України за серпень 2010 року зменшилася на 65 тисяч 770 осіб і на 1 вересня становила 45 мільйонів 831 тисячу 408 осіб. *&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;a href="http://www.objectiv.tv/181010/48149.html"&gt;http://www.objectiv.tv/181010/48149.html&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Як зараз пам’ятаю соціальну рекламу на початку &lt;nobr&gt;90-х:&lt;/nobr&gt; «Нас — 52 …&lt;/p&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;А ось нас уже менше ніж 46 мільйонів:&lt;/p&gt;
&lt;blockquote&gt;&lt;/blockquote&gt;
&lt;p&gt;*Чисельність населення України за серпень 2010 року зменшилася на 65 тисяч 770 осіб і на 1 вересня становила 45 мільйонів 831 тисячу 408 осіб. *&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;a href="http://www.objectiv.tv/181010/48149.html"&gt;http://www.objectiv.tv/181010/48149.html&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Як зараз пам’ятаю соціальну рекламу на початку &lt;nobr&gt;90-х:&lt;/nobr&gt; «Нас — 52 мільйони»! У кого калькулятор у шафі, то щоб вам не вставати, скажу, що за останні двадцять років населення нашої країни скоротилося більш ніж на 6 млн.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;А ось для тих, хто думає, що щось іще можна виправити:&lt;/p&gt;
&lt;blockquote&gt;&lt;/blockquote&gt;
&lt;p&gt;&lt;em&gt;За інформацією управління охорони здоров’я Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань, за перший місяць у загальноосвітніх закладах оглянуто 13 627 учнів (13,5 % від загальної кількості). З них здорові діти становлять 34,6 %, а 37,2 % потребують диспансерного спостереження.&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;em&gt;Заняття фізичною культурою в основній групі дозволені 7348 учням (53,9 %), у підготовчій — 5193 (38,1 %), у спеціальній — 785 (5,8 %). Звільнено від занять фізичною культурою 300 дітей (2,2 %).&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;a href="http://www.city.kharkov.ua/ru/news/view/id/5307"&gt;http://www.city.kharkov.ua/ru/news/view/id/5307&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Половина школярів не може займатися спортом. От би глянути на результати оглядів студентів, у яких пити гидоту й відкуповуватися від фізкультури стало звичкою. Але зрозуміло, що скасування плати за відпрацювання лаб важливіше. Так переможемо!&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category><category term="Харків"></category><category term="новини"></category></entry><entry><title>Приклад функції parallel_reduce</title><link href="https://obrizan.com/uk/blog/pryklad-funktsii-parallel-reduce/" rel="alternate"></link><published>2009-06-19T10:13:00+03:00</published><updated>2009-06-19T10:13:00+03:00</updated><author><name>Volodymyr Obrizan</name></author><id>tag:obrizan.com,2009-06-19:/uk/blog/pryklad-funktsii-parallel-reduce/</id><summary type="html">&lt;p&gt;У попередній &lt;a href="https://obrizan.com/uk/blog/shlakobloky-paralelnoho-prohramuvannia/"&gt;статті про Intel Threading Building Blocks&lt;/a&gt; розповідалося про переваги цієї бібліотеки, а також було розглянуто приклад алгоритму parallel_for. Розгляньмо приклад використання алгоритму parallel_reduce, який відрізняється від функції parallel_for тим, що дає змогу об’єднувати часткові результати, отримані в паралельних потоках.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Передусім потрібно підключити необхідні заголовні файли:&lt;/p&gt;
&lt;blockquote&gt;
&lt;p&gt;`&lt;font size="2" face="Courier New" color="black"&gt;#include &lt;stdio.h&gt;&lt;/p&gt;
&lt;/blockquote&gt;
&lt;h1&gt;include …&lt;/h1&gt;</summary><content type="html">&lt;p&gt;У попередній &lt;a href="https://obrizan.com/uk/blog/shlakobloky-paralelnoho-prohramuvannia/"&gt;статті про Intel Threading Building Blocks&lt;/a&gt; розповідалося про переваги цієї бібліотеки, а також було розглянуто приклад алгоритму parallel_for. Розгляньмо приклад використання алгоритму parallel_reduce, який відрізняється від функції parallel_for тим, що дає змогу об’єднувати часткові результати, отримані в паралельних потоках.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Передусім потрібно підключити необхідні заголовні файли:&lt;/p&gt;
&lt;blockquote&gt;
&lt;p&gt;`&lt;font size="2" face="Courier New" color="black"&gt;#include &lt;stdio.h&gt;&lt;/p&gt;
&lt;/blockquote&gt;
&lt;h1&gt;include &lt;tbb/blocked_range.h&gt;&lt;/h1&gt;
&lt;h1&gt;include &lt;tbb/parallel_reduce.h&gt;&lt;/h1&gt;
&lt;h1&gt;include &lt;tbb/task_scheduler_init.h&gt;&lt;/h1&gt;
&lt;p&gt;&lt;/font&gt; &lt;font size="1" color="gray"&gt;* This source code was highlighted with &lt;a href="http://virtser.net/blog/post/source-code-highlighter.aspx"&gt;&lt;font size="1" color="gray"&gt;Source Code Highlighter&lt;/font&gt;&lt;/a&gt;.&lt;/font&gt;`&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Тут stdio.h використовується для підключення функції printf (виведення на екран), blocked_range.h — для використання класу blocked_range (блоковий діапазон), parallel_reduce.h — для підключення відповідного алгоритму, а task_scheduler_inti.h — для підключення планувальника задач.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Як було сказано раніше, стандартні алгоритми Intel TBB — parallel_for, parallel_reduce — використовують концепцію класу-задачі. У прикладі нижче показано подібний клас для розв’язання задачі знаходження значення константи Пі (приклад навіяний конкурсом Інтела, а також самостійною роботою мого студента). Суть знаходження числа полягає в обчисленні площі криволінійної трапеції, яку приблизно описано великою кількістю прямокутників. Що більше прямокутників, то точніше значення, але тим більше часу потрібно для обчислення. Ілюстрацію до цієї задачі можна подивитися на сайті «&lt;a href="http://www86.wolframalpha.com/input/?i=integral+4.0/(1.0+%2B+x+*+x),+x+from+0.0+to+1.0"&gt;Вольфрам-Альфа&lt;/a&gt;».&lt;/p&gt;
&lt;blockquote&gt;
&lt;p&gt;`&lt;font size="2" face="Courier New" color="black"&gt;&lt;font color="#008000"&gt;// Класс-задача, отвечает за подсчет значения пи на заданном диапазаоне&lt;/p&gt;
&lt;/blockquote&gt;
&lt;p&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font color="#0000ff"&gt;class&lt;/font&gt; PiCalculation {&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font color="#0000ff"&gt;private&lt;/font&gt;:    &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font color="#008000"&gt;// Количество шагов в интервале, влияет на точность&lt;/font&gt;   &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font color="#0000ff"&gt;long&lt;/font&gt; num_steps;    &lt;font color="#008000"&gt;// Ширина шага&lt;/font&gt;   &lt;font color="#0000ff"&gt;double&lt;/font&gt; step;  &lt;font color="#0000ff"&gt;public&lt;/font&gt;:    &lt;font color="#008000"&gt;// Частичное значение пи&lt;/font&gt;   &lt;font color="#0000ff"&gt;double&lt;/font&gt; pi;    &lt;font color="#008000"&gt;// Вычислить частичное значение пи на заданном диапазоне&lt;/font&gt;   &lt;font color="#0000ff"&gt;void&lt;/font&gt; &lt;font color="#0000ff"&gt;operator&lt;/font&gt; () (&lt;font color="#0000ff"&gt;const&lt;/font&gt; tbb::blocked_range&amp;lt;&lt;font color="#0000ff"&gt;long&lt;/font&gt;&amp;gt; &amp;amp;r)    {     &lt;font color="#0000ff"&gt;double&lt;/font&gt; sum = 0.0;      &lt;font color="#0000ff"&gt;long&lt;/font&gt; end = r.end();      &lt;font color="#0000ff"&gt;for&lt;/font&gt; (&lt;font color="#0000ff"&gt;int&lt;/font&gt; i = r.begin(); i != end; i++)     {       &lt;font color="#0000ff"&gt;double&lt;/font&gt; x = (i + 0.5) * step;       sum += 4.0/(1.0 + x * x);     }      pi += sum * step;   }    &lt;font color="#008000"&gt;// Объеденить частичные результаты&lt;/font&gt;   &lt;font color="#0000ff"&gt;void&lt;/font&gt; join(PiCalculation &amp;amp;p)   {     pi += p.pi;   }    &lt;font color="#008000"&gt;// Разделяющий конструктор&lt;/font&gt;   PiCalculation(PiCalculation &amp;amp;p, tbb::split)   {     pi = 0.0;     num_steps = p.num_steps;     step = p.step;   }      &lt;font color="#008000"&gt;// Конструктор &lt;/font&gt;   PiCalculation(&lt;font color="#0000ff"&gt;long&lt;/font&gt; steps)   {     pi = 0.0;     num_steps = steps;     step = 1./(&lt;font color="#0000ff"&gt;double&lt;/font&gt;)num_steps;   } }; &lt;/font&gt; &lt;font size="1" color="gray"&gt;* This source code was highlighted with &lt;a href="http://virtser.net/blog/post/source-code-highlighter.aspx"&gt;&lt;font size="1" color="gray"&gt;Source Code Highlighter&lt;/font&gt;&lt;/a&gt;.&lt;/font&gt;`&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Важливими в цьому класі є такі два методи: operator () і join.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Метод void operator () (const blocked_range &amp;amp;r) обчислює частковий результат в інтервалі [r.begin, r.end). Бібліотека Intel TBB і клас blocked_range дбають про те, щоб рекурсивно розбити початковий простір ітерацій і «згодовувати» невеликими порціями методу operator (). Результат накопичується у змінній pi, яка є приватною для потоку. Дається гарантія, що operator () для одного класу буде викликано тільки з одного потоку, тому помилки типу «гонки за даними» (data races, race conditions) виключені.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Метод void join (PiCalculation &amp;amp;p) підсумовує часткові результати різних потоків. Тут проявляється важлива відмінність бібліотеки Intel TBB від бібліотек OpenMP і MPI, у яких кількість операцій для об’єднання часткових результатів (reduction, редукування) обмежена. Intel TBB дає змогу реалізувати довільні функції об’єднання результатів у тілі методу join.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Розгляньмо запуск алгоритму parallel_reduce.&lt;/p&gt;
&lt;blockquote&gt;
&lt;p&gt;&lt;code&gt;&amp;lt;font size="2" face="Courier New" color="black"&amp;gt;&amp;lt;font color="#0000ff"&amp;gt;int&amp;lt;/font&amp;gt; main() {   &amp;lt;font color="#008000"&amp;gt;// Инициализация библиотеки Intel TBB&amp;lt;/font&amp;gt;   tbb::task_scheduler_init init;    &amp;lt;font color="#008000"&amp;gt;// Количество итераций&amp;lt;/font&amp;gt;   &amp;lt;font color="#0000ff"&amp;gt;const&amp;lt;/font&amp;gt; &amp;lt;font color="#0000ff"&amp;gt;long&amp;lt;/font&amp;gt; steps = 100000000;    &amp;lt;font color="#008000"&amp;gt;// Создание объекта-задачи по вычислению пи&amp;lt;/font&amp;gt;   &amp;lt;font color="#008000"&amp;gt;// Передается параметр: количество итераций&amp;lt;/font&amp;gt;   PiCalculation pi(steps);    &amp;lt;font color="#008000"&amp;gt;// Запуск алгоритма parallel_reduce над диапазоном [0, steps)&amp;lt;/font&amp;gt;   tbb::parallel_reduce(tbb::blocked_range&amp;lt;&amp;lt;font color="#0000ff"&amp;gt;long&amp;lt;/font&amp;gt;&amp;gt;(0, steps, 1000000), pi);    printf (&amp;lt;font color="#A31515"&amp;gt;"Pi is %3.20f\n"&amp;lt;/font&amp;gt;, pi.pi);    &amp;lt;font color="#0000ff"&amp;gt;return&amp;lt;/font&amp;gt; 0; } &amp;lt;/font&amp;gt; &amp;lt;font size="1" color="gray"&amp;gt;* This source code was highlighted with [&amp;lt;font size="1" color="gray"&amp;gt;Source Code Highlighter&amp;lt;/font&amp;gt;](http://virtser.net/blog/post/source-code-highlighter.aspx).&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;/code&gt;&lt;/p&gt;
&lt;/blockquote&gt;
&lt;p&gt;Для цього необхідно виконати такі кроки: створити об’єкт планувальника задач Intel TBB, створити об’єкт задачі PiCalculation і викликати функцію parallel_reduce. Тут функція приймає два параметри. Перший — це клас діапазону. У нашому випадку ми вказуємо кількість ітерацій [0, steps), тобто під час обчислення інтеграла від 0 до 1 буде використано steps = 100 000 000 кроків. Другий параметр — це посилання на об’єкт задачі, у якому після повернення з функції parallel_reduce міститиметься значення пі.&lt;/p&gt;</content><category term="19"></category><category term="TBB"></category><category term="основи"></category></entry></feed>