Володимир Обрізан: особистий сайт - 24

Професійний користувач

2026-10-24T00:00:00+03:00

Є така роль у команді: тестувальник, test engineer, software quality assurance — людина, яка професійно тестує застосунок.

А прикольно було б мати роль professional user: це не професійний тестувальник, а професійний користувач. Наприклад, якщо компанія розробляє ecommerce-платформу, то в команді є людина, яка продає товари на цьому маркетплейсі, та людина, яка купує на ньому. Вони можуть працювати не повний день, а частково або долучатися на окремі сесії. Їм не треба складати тест-плани — достатньо просто користуватися продуктом. Їхня відповідальність: надавати зворотний зв’язок і повідомляти про проблеми з користувацьким досвідом.

Це щось схоже на бета-тестерів, але в моєму уявленні:

бета-тестерів запрошують запізно;
вони зазвичай не є працівниками або підрядниками організації, яка розробляє продукт, тобто не мають обов’язку взагалі щось повідомляти.

Така професія штатного користувача могла б бути добре захищена від загрози з боку ШІ та агентів. Бо якщо в індустрії ще говорять, мовляв, тестувальники не потрібні, бо їх замінить агент, то сказати «користувачі не потрібні» може тільки бізнесмен, який з’їхав з глузду.

Чи є у ваших організаціях така роль — professional user? Чи чули ви про таке?

Рубін переміг

2016-12-24T23:24:00+02:00

Короткий зміст попередніх серій: 15 грудня на виборах ректора ХНУРЕ за Семенця проголосували 499 виборців (50,2%), за Рубіна — 354 (35,6%). 19 грудня МОН звільняє Рубіна з посади ректора ХНУРЕ. 20 грудня МОН призначає Семенця на посаду ректора ХНУРЕ.

Хто такий Семенець — я не знаю. За 16 років мого життя в університеті я бачив його один раз. Зайшов до Бондаренка якийсь документ підписати, а його не було, і мене замість кабінету ліворуч відправили в кабінет праворуч. Щось десь чув, що в нього крута докторська. Про якісь розроблені й успішно реалізовані програми з розвитку нашого університету мені особисто нічого не відомо. Хоча Семенець 17 (сімнадцять) років був проректором ХНУРЕ. Сам Семенець цього не публікує (у біографії на сайті нічого немає), а ті 499, які щось про Семенця знають, мовчать як партизани.

Хто такий Рубін — я не знав до того, як він прийшов у грудні п’ятнадцятого. За рік роботи я особисто спілкувався з ректором кілька разів. Усі програми Рубіна були на видноті, результати опубліковані.

Підсумок:

Семенець — 17 років проректор, людина системи — підтримка 499 виборців.
Рубін — 1 рік ректор, людина ззовні — підтримка 354 виборців.

Я вважаю це великою перемогою Рубіна. Хто зі мною не згоден — спробуйте прийти в чужий колектив і схилити на свій бік хоча б одну людину. А Рубін зі своєю командою крутився цей рік як дзиґа.

ХНУРЕ програв. Програма Семенця — це дитячий садок. Див. http://nure.ua/wp-content/uploads/биография-и-первоочередные-задачи1.pdf За все хороше, проти всього поганого. "Необхідно навести порядок у системі контролю над навчальним процесом". Ну ще не вистачало, щоб він почав бардак наводити. І там такого пиздеця чотири сторінки.

У чому мотивація й аргументація тих 499 — мені не зрозуміло. Я б побажав їм удачі, та вони не знають, що з нею робити.

Програміст ≠ бізнесмен

2016-06-24T11:10:00+03:00

Ось найперша програма, яку я написав у своєму житті:

10 PRINT "Vova"

Друга програма вже питала, як мене звати, потім питала рік народження, а тоді виводила на екран:

Privet, Vova! Tebe 8 let.

Обидві ці програми я передрукував із дитячого підручника.

Коли принцип став зрозумілим — що на комп’ютері можна написати все що завгодно, — то третя програма вже була не з книжки. Вона була з голови. Відтоді в голову постійно приходять різні ідеї застосунків. Деякі ідеї помирали в голові, деякі помирали в спеціальному блокнотику, а деякі ідеї тягнуть своє жалюгідне існування у вигляді застосунків, опублікованих в Апсторі.

Я не знаю жодного програміста, який не розумів би безмежності своїх можливостей і якому не приходили б у голову якісь ідеї застосунків. Деякі навіть знаходять час і терпіння написати застосунок і викласти його в Апстор.

Але чому тоді ми не бачимо навколо десятки тисяч успішних програмістів, які побудували на цьому бізнес? Тому що програміст ≠ бізнесмен. Одну з відмінностей можна проілюструвати таким діалогом:

— Вово, дивись, я зробив класний застосунок.
— М, круто, так, корисний. Але ось тут незручно зроблено, треба ось так і так.
— Та ні, ти не зрозумів! Це ж фіча! Так і має бути!
— Ну не знаю, я не з першого разу зрозумів, як воно працює, і я постійно мучуся, коли не туди потрапляю на екрані...
— Так і треба, там же в методі делегата UITableViewDelegate при ненульовому значенні аргументу...
— Ей, яка різниця, які там параметри? Усе одно ж незручно користуватися...
— ТА ПІШОВ ТИ НАХРІН МУДАК ТИ ВЗАГАЛІ НІЧОГО НЕ РОЗУМІЄШ У ПРОГРАМУВАННІ!!!1

Похизуватися знаннями програмування для програмістів — це як мажорам похвалитися новим дорогим телефоном або дорогим шмоттям із бутика. Тобто я хотів сказати, що це єдина можливість чимось вирізнитися, приховати свій комплекс неповноцінності.

Ось коли програмісти засунуть своє его поглибше і почнуть уважно слухати своїх користувачів, тоді й настане для них підприємницьке щастя.

Шахраї по телефону

2016-02-24T11:51:00+02:00

Сьогодні вранці мені зателефонував молодий чоловік із номера +380 95 746-21-82. Молодий чоловік представився співробітником Національного банку України. Він навіть назвав ім’я та прізвище, свою посаду і якийсь reference number. Потім він сказав:

— Для вашої ідентифікації нам потрібно знати номер вашої кредитної картки. З яким банком ви асоціюєте свою кредитну картку?
— Перепрошую?
— З яким банком ви асоціюєте свою кредитну картку?
— Молодий чоловіче, у вас російська мова точно рідна? Що означає «асоціювати кредитну картку»?
— Ну який банк асоціював вашу кредитну картку: Ощадбанк, ПУМБ, Промінвестбанк?
— Що ти мелеш? Промінвестбанк закрився давно.

Після цього молодий чоловік образився і поклав слухавку. Cold call не спрацював.

Нікому не кажіть телефоном жодних деталей своїх кредитних карток. У деяких випадках достатньо лише 16 цифр і строку дії картки, щоб украсти гроші. Якщо вас непокоїть якийсь такий дзвінок, що з вашою карткою можуть бути якісь неприємності, то просто передзвоніть за телефоном, який указаний на звороті картки.

І так, я знаю, що Промінвестбанк не закритий. Шахраєві треба говорити будь-яку маячню, щоб зламати шаблон їхнього сценарію.

Книжка "Building Microservices" Сема Ньюмена

2016-01-24T07:00:00+02:00

Нещодавно прочитав книжку "Building Microservices: Designing Fine-Grained Systems" Сема Ньюмена.

Після прочитання цієї книжки в голові крутилися фрази: "парадайм шифт", "дизрапт", "зе некст біг синг". Більшість із вас перебуває по той бік браузера й мало цікавиться розвитком інтернет-технологій. А вони змінюються дуже сильно. Настільки сильно, що за 10 років єдина річ, яка залишилася такою самою, — це протокол HTTP, а все інше змінилося: вебсервери, бази даних, архітектури вебзастосунків, методи тестування, інтеграції та розгортання.

Мікросервісна архітектура — така організація системи, де кожна підсистема — це автономний, незалежний вебсервіс, відповідальний за одне невелике завдання. Повна протилежність — це монолітна архітектура, де є лише один вебсервіс, що розв’язує всі завдання.

У мікросервісній архітектурі кожен мікросервіс розробляється, розгортається, масштабується ізольовано від інших сервісів. Це означає, що вибраний стек технологій — це більше не прокляття на все життя. Наприклад, десять років був популярний стек LAMP — Linux, Apache, MySQL, PHP. Раніше всі ці технології встановлювалися в межах одного вебсервісу. І якщо потрібно було розробити нову функцію, то шукали спеціаліста, який знає ці технології. А в мікросервісній архітектурі один мікросервіс може бути реалізований на Ruby, інший на Go, третій на Java. В одного база даних може бути MongoDB, в іншого GraphDB, а в третього blob store, наприклад. І це нормально. Вибирайте ту мову й базу даних, яка найефективніше розв’яже конкретне завдання.

Раніше, якщо вебсервіс не витримував навантаження, то виконували горизонтальне масштабування: запускали ще один екземпляр сервісу LAMP і робили балансування навантаження. У мікросервісній архітектурі можна аналізувати продуктивність кожного окремого мікросервісу й масштабувати тільки той мікросервіс, який не справляється з навантаженням.

Читаючи книжку, я згадував, де я як користувач стикався з мікросервісами. Пам’ятаю, зайшов якось у Facebook, а там стрічка новин є, а особисті повідомлення переглянути не можу. Це означає, що у Facebook є щонайменше два мікросервіси (насправді їх сотні) — мікросервіс новинної стрічки й мікросервіс особистих повідомлень. І того дня мікросервіс повідомлень вийшов з ладу. Перевага в тому, що решта мікросервісів зберегли свою роботу, бо працюють автономно. У монолітній архітектурі таке неможливо: вихід із ладу однієї підсистеми призводить до поломки всієї системи.

Я суворо рекомендую книжку "Building Microservices" усім технічним директорам і просто розробникам.

Пікрілейтед

2014-03-24T11:18:00+02:00

Пікрілейтед (від англ. pic related, picture related) — зображення, вставлене в текст, яке має опосередкований стосунок до змісту.

Пікрілейтеди — це ракова пухлина інтернету й показник браку професіоналізму в автора тексту.

Пікрілейтеди виникли тоді, коли інтернет засрався лайном і лайну довелося поборотися за місце під сонцем серед іншого лайна. У цьому випадку пікрілейтеди використовуються лише як інструмент привернення уваги розбещеного читача.

Інша причина появи пікрілейтедів — це поганий дизайн сайтів. Дизайнер, підстрибом дорогою, вимощеною добрими намірами, вставив у макет сайту місце для ілюстрації. Адже очевидно, що будь-який текст сприймається краще, якщо його до ладу проілюстровано. З іншого боку, редактору сайту треба щось вставити в зяючу діру. Якщо в редактора немає ілюстрацій до матеріалу, то він бере перший-ліпший пікрілейтед із першої сторінки Google.

Використання пікрілейтедів — це поганий тон. Тим не менш, він часто використовується не лише в персональних чи колективних блогах, а й у службах новин, переважна більшість яких не має своїх штатних чи позаштатних фотокореспондентів.

Виникає ситуація, коли якесь повідомлення може бути проілюстроване фотографією, що має опосередкований стосунок до описуваної події. Зазвичай такі помилки дуже легко виявити: у момент події була ясна погода, а на фотографії похмуро. Або на тлі видно будівлі, яких немає в місті, де відбуваються описувані події.

Тут пікрілейтеди роблять новинному сайту ведмежу послугу, бо, спростовуючи безпосередній стосунок ілюстрації до події, ставиться під сумнів або спростовується й повідомлення загалом, що, звісно ж, нелогічно, але неприємний осад у читача може лишитися. Часто такі фотографії вставляють навмисно з метою пропаганди. Західні інформаційні агентства є незмінними олімпійськими чемпіонами в цьому виді спорту.

Автор або редактор повідомлення має потрудитися, щоб підібрати або виготовити ілюстрації, які мають безпосередній стосунок до змісту. Якщо таких ілюстрацій немає, то в текст однозначно не можна включати нічого іншого. Добрий текст буде прочитаний своїм читачем у будь-якому разі. І ця нотатка є тому доказом.

Знайомтеся: комп’ютер!

2014-01-24T02:32:00+02:00

А все-таки й у багнюці іноді можна знайти діамант!

Зазвичай у довгому тунелі на ст. м. «Пролетарська» немає приводу затримуватися. Цього разу, проходячи повз книжкову розкладку на брудній підлозі, серед безлічі строкатих обкладинок мій погляд зачепився за одну-єдину книжку. Я не міг повірити своїм очам.

— Скільки коштує?
— 30 гривень, — усміхнувся барига.
— Беру. А ще два томи є?
— Ні, вже забрали.

Яке різне ставлення у двох різних людей: один впарював лоху макулатуру, інший же купував скрипку Страдіварі за ціною фанери.

Знайомтеся: найтямовитіша книжка про обчислювальну техніку — «Знайомтеся: комп’ютер».

Періодично до мене звертаються по пораду: «Хочу стати програмістом. Яку книжку порадиш?» Можна, звісно, порадити Страуструпа, але початківець навряд чи прочитає його далі за вступ. Та що вже казати про початківців, Страуструпа не всі «сеньйори» читали. Тому, перш ніж братися за мову програмування, необхідно зрозуміти, що таке комп’ютер, як він працює, які були передумови його створення. І ця книжка саме про це.

Я прочитав цю книжку кілька разів у глибокому дитинстві, потім кілька разів у шкільному віці, потім кілька разів, коли був студентом, потім один раз в аспірантурі, і зараз почав перечитувати вже водинадцяте. І що ви думаєте? Щоразу знаходжу щось нове! Наприклад, я зміг прочитати й зрозуміти приклад програми мовою Smalltalk, яка є мамою мови Objective-C, яку я вивчив за останні три роки.

На початку дев’яностих не в усіх були звичайні фотоапарати, а з цієї книжки я вже дізнався про будову цифрового:

Ну де б я ще побачив докладний опис усіх кроків фотолітографії — процесу виготовлення транзисторів?

А там ще були розділи про булеву алгебру, двійкове кодування, будову компакт-диска, «розумний дім», тривимірну графіку та інше. З цієї книжки я дізнався, хто такий Джон фон Нейман, Білл Гейтс, Стів Джобс. Коли в школі вчителька запитала: «Як звати першого програміста?», я без роздумів відповів: «Ада Лавлейс» і мав рацію. В одинадцятому класі я читав своїм однокласникам лекції про організацію комп’ютерів і перевіряв усі контрольні роботи всіх паралельних класів із програмування. І все це завдяки книжці, яку сьогодні оцінили в 30 гривень — це вартість одного келиха тієї сечі, яку алкоголіки зазвичай п’ють у п’ятницю ввечері.

Якби так сталося, що мені було б дано прочитати за своє життя тільки одну книжку — я б вибрав «Знайомтеся: комп’ютер».

Про дизайн графіків

2012-11-24T22:27:00+02:00

Нещодавно звернув увагу на один графік у програмному забезпеченні Google Analytics.

Тут ми бачимо порівняння двох показників: синьою лінією показано кількість відвідувань (Visits), а блакитною — кількість унікальних користувачів (Unique Visitors). Ще раз подивіться на графік і дайте відповідь на запитання, чого більше: відвідувань чи унікальних користувачів? Може здатися, що правильна відповідь — "унікальних користувачів", але ця відповідь неправильна. По-перше, вона нелогічна, тому що користувачів завжди менше, ніж відвідувань. По-друге, якщо ми наведемо мишкою на лінії графіка, то нам покажуть підказку:

Виявляється, ці два графіки показано в різних масштабах. Один для відвідувань, інший для користувачів. І насправді відвідувань більше, ніж унікальних користувачів.

Ми з дитинства звикли, що в системі декартових координат що вище розташована точка, то більша вона за абсолютним значенням. Але, мабуть, у США в школах дітей учать якось інакше. Діти виростають, стають програмістами й роблять отакі-от графіки.

Act like a loser

2011-09-24T20:03:00+03:00

Заїхав у будинок відпочинку. Будинок відпочинку хороший — зручності в номері, ходити на поверх чи стояти в черзі до лазні не треба. Пішов у душ. Повернув кран до червоної позначки. Потекла ледь тепла вода. Ну, думаю — будинок відпочинку, що з них узяти? Немає гарячої води, ну й гаразд. Після процедур думаю — треба б і для загартування холодненькою водичкою облитися. Кручу кран до синьої позначки — потекла гаряча вода.

Таке зі мною трапляється раз на вісім років. У 2003 році заїхав у студентський гуртожиток Ризького технічного університету. Тоді, покрутивши червоний кран і не виявивши гарячої води, подумав, що в європейських вишах гаряча вода студентам не належить. Милий студентський жарт: червоний і синій крани просто були поміняні місцями.

Читаючи харківські новини

2010-11-24T22:48:00+02:00

Поговорімо про харківські новини. Але не про події в нашому славному місті, а про інтернет-служби новин. Оскільки рідко виходить дивитися ~~телевізор~~ у вікно в Пекло, то я підписався на кілька онлайн-новинних стрічок. Пройдімося кожною з них.

Медіагрупа «Об’єктив» Якість новин — хоч світло гаси. Деякі новини написані журналістами просто з офісу за уривками якихось фраз в інтернеті. Можливості виїхати на кожен сюжет у них немає, тому до багатьох новин вони вставляють просто пік-рілейтеди з фотобанку. Але читання каментів доставляє. Особливо коли в тред вривається ультрарадикальний школяр-відмінник і починає за журналісток виправляти орфографічні, пунктуаційні, стилістичні та фактичні помилки. А ще вони зазвичай не пишуть по суботах і неділях. Тому запросто можна в понеділок отримати від них новину триденної давнини. Один із суттєвих недоліків — вони обрізають новину в стрічці. Тому, якщо хочеш дочитати до кінця, доведеться клікнути й перейти на сайт. Заголовки віддають «жовтизною». Іноді не можна зрозуміти, про що йдеться. Постів на тиждень: 279. Підписників: 180.
Інформаційне агентство «МедіаПорт» Якість новин — нормальна. Хоча ми вже якось писали про курйозний випадок, коли агентство перекрутило факти навиворіт, описуючи одну з ігор «Металіста». Каменти до новин є, але десь глибоко в надрах форуму, тому зазвичай їх ніхто не читає. Іноді в стрічці проскакують новини, в кінці яких фраза: «На правах реклами». У принципі це ОК, буває корисно. «Медіапорт» теж обрізає тушку новини. Постів на тиждень: 141. Підписників: 12.
Газета «Вечірній Харків» Налаштувався на цей канал недавно. До пуття думки ще не склав. Іноді проскакують не новини, а просто консультації юристів у стилі «Як відсудити ділянку в сусіда». Каментів до новин мало. Тому в них не так цікаво, як у каментах на «Об’єктиві». Новини в стрічці обрізані. Постів на тиждень: 292. Підписників: 55.
Харківська обласна державна адміністрація Першоджерело новин. Чудовий сайт, щоб отримувати новини. По-перше, у стрічці новини йдуть цілком. По-друге, багато сюжетів забезпечені якісною фотосесією. Також на цьому сайті в стрічці заздалегідь приходять оповіщення про різні офіційні заходи в Харкові. Каментів, звісно, до новин немає взагалі. Дивно, як у такого добротного сайту так мало підписників. Офіційний рупор Михайла Марковича Добкіна. Кількість постів на тиждень: 117. Підписників: 4.
Харківська міська рада Першоджерело новин. Чудовий сайт, щоб отримувати новини. Так само, як і в стрічці облради, новини йдуть цілком. Також деякі сюжети супроводжуються якісними фотосесіями. Схожість організації новин міськради й облради очевидна, але написано, що сайти робили різні компанії. Знову ж таки, сайт має незаслужено малу кількість підписників. Офіційний рупор Геннадія Адольфовича Кернеса. Постів на тиждень: 76. Підписників: 16.
Агентство телебачення «Новини» Додав ці новини тільки сьогодні, думки не склав. Новини в стрічці порізані. Каменти на сайті є. Писати можна анонімно. Постів на тиждень: 256. Підписників: 86.

Ще я читав би через стрічку УНІАН за тегом «Харків», але не знайшов у них на сайті такої стрічки.

Я користуюся Google Reader, тому що він засмоктує й зберігає в себе всі новини, а не останні 20, як роблять десктоп-читалки. Зрозуміло, що за день може набігти набагато більше новин, і десктоп-читалка щось пропустить. А Google пам’ятає все. А ще він кешує тушки новин. Тому, якщо десь публікують компромат, а правляча партія конфіскує сервер, то я зможу все ще прочитати з кешу Google. Також мегафіча — це повнотекстовий пошук по новинах у великій часовій перспективі. Дуже легко знаходить доісторичні факти. Ось так виглядають стрічки в дереві цієї читалки:

За замовчуванням я переглядаю список новин від старих до нових. Ось так виглядає консолідований потік інформації в Google Reader:

За тиждень виходить близько 1160 постів. Тобто 165 на добу. Ясно, що в нашому маленькому місті всі джерела новин пишуть про одне й те саме. Тому новини в стрічці повторюються. Зазвичай я не читаю їх повністю, а читаю тільки заголовки. Якщо цікаво, то розгортаю тушку і дивлюся ще пару речень. Роблю це приблизно для кожної десятої новини. І лише обрані постинги удостоюються честі бути прочитаними мною просто на сайті. Перегляд новин у мене займає від 20 до 30 хвилин на день.

Власне кажучи, мене набагато менше цікавить черговий майдан у Києві, ніж висадка дерев нашим мером десь на Салтівці. Тому ні на які всеукраїнські чи світові новини я не підписаний. Якщо десь неподалік рвоне атомна електростанція, то про це я дізнаюся від панікуючого натовпу на вулиці. Ну а події дрібнішого масштабу нікого не хвилюють.

Чого мені реально бракує, так це новинної стрічки Роганського житломасиву і стрічки університету, де я працюю. Адже завжди цікавіше читати про те, що відбувається за рогом, ніж про події десь у чужому місті чи тим паче на іншому континенті.

Блогери, а які новини читаєте ви? Що можете порадити? Може, є якийсь блогер, який робить фоторепортажі про Харків? Кого слід читати? А якщо ви не з Харкова, то просто поділіться: як ви організували прочитання ваших улюблених новин.

Маркетинговий мерчандайзинг

2010-10-24T12:14:00+03:00

Заходжу оце днями до універсаму «Класс», що на вул. Зубарєва, і бачу:

Купити одразу шість пляшок пива в упаковці вигідно для тих алкашів, які не здатні в умі помножити 2,99 на шість. Хоча, може, під словом «вигідно» мається на увазі «не бігати двічі»?

Ну а для тих, кому все одно не смішно, ось бонус-трек. Вагон номер шістсот шістдесят шість. Трамвай курсує маршрутом № 23 у м. Харків. Замість грошей у цьому вагоні за проїзд треба розплачуватися душею. Якщо вона у вас є.

Приїзд і знову від’їзд

2010-09-24T17:35:00+03:00

Санкт-Петербург прекрасний.

Я б із задоволенням розповів вам про те, як чудово провів час у Пітері та Москві. Але я зараз їду до Євпаторії. Тож вам доведеться почекати до наступного тижня.

Шукаємо студента для магістратури й аспірантури в Південній Кореї

2009-08-24T18:35:00+03:00

Друг Рома Хван пише з далекої Кореї й усім передає привіт. А ще він просив допомогти знайти студента-бакалавра, який готовий на кілька років поїхати до Південної Кореї (це там, де Сеул, Samsung, StarCraft, кіберспорт, а не там, де велика ядерна ракета) закінчити магістратуру й аспірантуру. Оплата навчання і проживання за рахунок приймаючої сторони. Цей Ромин лист можна вважати запрошенням:

Привіт, знову.

Нещодавно говорив з одним професором з Electronics Department мого універу. Він хоче запросити розумного українського студента вчитися з ним (Master + PhD). Ось певна інформація про професора.

Soung Hyon (Name) Nam (Surname) Навчався в Америці. Добре говорить англійською. Research Area: — Speech / Audio Processing — Separation, Enchancement, Recognition (of Speech) — Multi-channel / Single-channel

Вимоги до студента: — Matlab (Basics), C — Signal Processing background (Fourier Transformation, Convolution, Linear Time invariant systems) — Інтерес до Signals & System. — English — Бажання закінчити в Кореї магістратуру І аспірантуру (І недарма написано з великої літери).

Оплачується проживання (living expenses + dormitory) і навчання. Якщо все проїде успішно, студент зможе почати навчання вже навесні наступного року. У жовтні починається процедура прийому студента в універ.

Якщо є питання, пишіть мені на пошту.

З повагою, Роман Хван.

Пошта Роми Хвана: hwang.roman@gmail.com. Можна сміливо писати йому на пошту особисто або написати на нашій дошці оголошень. Перешліть/перепостіть/перетвітніть далі тим, кому це може бути корисно.

Простий статичний розподіл роботи в багатопотоковій програмі

2009-04-24T22:45:00+03:00

Цією статтею ми починаємо цикл публікацій «Паралельне програмування для найменших». Очікувана аудиторія проєкту: школярі, а також студенти, які починають вивчати паралельне програмування.

Перевага багатопотокового застосунку перед послідовним полягає в тому, що кілька потоків виконують той самий обсяг роботи в кілька разів швидше. Одиницею роботи в окремому випадку може бути одна ітерація циклу. Студенти припускаються типової помилки під час паралельного програмування: створюють кілька потоків, кожен із яких виконує той самий обсяг роботи, що й послідовна програма. Це не приводить до бажаного прискорення, а навіть іноді уповільнює роботу застосунку. Тут працює дуже просте правило: кожен потік у паралельному застосунку має виконувати в N разів менше роботи, ніж послідовна програма, де N — кількість запущених потоків.

Розглянемо простий спосіб статичного поділу ітерацій одновимірного циклу між кількома потоками. На рисунку показано простий цикл, що складається з 10 ітерацій. Простір ітерацій описується інтервалом [0; 10). У послідовній програмі початкове значення лічильника ітерацій дорівнює нулю, інкремент циклу дорівнює одиниці, тобто тіло циклу виконується для кожної ітерації.

Як було сказано вище, помилковим є запуск двох і більше потоків, які виконували б той самий код, показаний на рисунку. У цьому разі обсяг роботи для одного потоку залишиться таким самим, а для всієї програми зросте в кілька разів. Необхідно поділити роботу — ітерації циклу — між потоками. На рисунку нижче схематично показано статичний почерговий розподіл для двох потоків.

Нескладно помітити, що потік номер 0 починає свою роботу з нульової ітерації і виконує лише парні ітерації (інкремент дорівнює 2): 0, 2, 4, 6, 8, а потік номер 1 починає з ітерації 1 і виконує непарні: 1, 3, 5, 7, 9. Таким чином, кожен потік виконує вдвічі менше роботи, ніж послідовна програма. Теоретичне прискорення дорівнює двом. Розглянемо варіант поділу роботи на три потоки (див. рис. нижче).

Тут потік номер 0 також починає з нульової ітерації, але обробляє кожну третю ітерацію: 0, 3, 6, 9. Потік номер 1 починає з ітерації 1, а потік номер два починає з ітерації 2. У всіх потоків інкремент лічильника циклу дорівнює трьом. Теоретичне прискорення дорівнює 3. У конкретному випадку баланс завантаження порушено, і фактичне прискорення дорівнює 10/4 = 2,5. Слід зазначити, що зі зростанням кількості ітерацій дисбаланс нівелюватиметься і наближатиметься до теоретичного прискорення.

Можна простежити закономірність, що кожен потік починає виконувати ітерацію, номер якої збігається з номером потоку, а інкремент дорівнює кількості потоків. Таким чином, можна записати загальний випадок для довільної кількості потоків (див. рис. нижче).

Переваги статичного почергового розподілу ітерацій полягають у: а) простоті програмної реалізації; б) відсутності накладних витрат на планування ітерацій; в) доброму балансі завантаження за великої кількості ітерацій і однакового часу виконання тіла циклу для різних ітерацій. Недолік підходу полягає у відсутності можливості балансувати навантаження, якщо для різних ітерацій тіло циклу виконується різний час.

Цей недолік було виправлено в бібліотеці OpenMP. Для статичного почергового поділу ітерацій циклу може бути використана директива, показана на рисунку нижче.

Для погано збалансованих обсягів роботи, коли тіло циклу виконується різний час для різних ітерацій, може бути використаний динамічний алгоритм балансування навантаження.

До недоліків OpenMP можна віднести обмеження на тип змінної ітерації циклу. Бібліотека OpenMP версії 2.5 підтримує лише signed int.