Володимир Обрізан: особистий сайт - 25

Досягнення ХНУРЕ на ринку

2016-09-25T18:27:00+03:00

Нещодавно на очі трапився запис круглого столу на тему стратегії розвитку Харкова, зокрема айті-технологій. Під час обговорення співробітники ХНУРЕ розкривають фінансові показники. Див. уривок із 30:00.

Розшифровка:

Едуард Самсон:
— Подивіться на обсяг госпдоговірних тем або контрактів. Ви знаєте цифру у вашому університеті?
Станіслав Ігнатьєв:
— Так, звісно.
— І скільки?
— Торік це було 12 млн. Це держбюджетні теми.
— Ні-ні-ні, госпдоговірні! Держбюджетні — це те, що я сказав.
— Цього року менше півмільйона.
— Менше півмільйона? Ну давайте поділимо на 25. Двадцять тисяч. Дешевий автомобіль. І це величезний університет ринково заробив 20 000 доларів!

Про що йдеться? Зарплату співробітники університету отримують із державного бюджету на освіту й науку. Отримують, звісно ж, принизливо мало. Наприклад, повна ставка старшого викладача — близько 2800 грн на руки. Але університет може здійснювати самостійну господарську діяльність. У діалозі це «госпдоговірні теми». Законом не заборонено університету вийти на ринок, продати там свої послуги чи товари за ринковими цінами й виплатити співробітникам університету ринкові зарплати. Але за 25 років незалежності й ринкової економіки університет так і не зміг перебудуватися.

Книга «Робота мрії» Річарда Шерідана

2016-01-25T22:40:00+02:00

Нещодавно прочитав книгу «Робота мрії» Річарда Шерідана (93 грн в електронному вигляді).

У книзі Річард Шерідан розповідає про історію та будні своєї компанії Менло Інновейшенс", у якій він працює директором і засновником.

Підніміть руки, у кого робота мрії? Мда, ліс рук. Ну тоді почитайте, як це зробив Шерідан.

Його компанія займається розробкою програмного забезпечення на замовлення. Одна яскрава особливість — вони практикують парне програмування. І не так, як ви раз на рік, а кожного дня. Тобто в цій компанії комп’ютерів рівно вдвічі менше, ніж співробітників. Причому щотижня пари змінюються. Таким чином за місяць кожна людина в проєкті знає будь-яку частину системи.

Як це впливає на щастя співробітників? Дуже просто — як мінімум, можна будь-якої миті піти у відпустку, ви ніколи не будете тією єдиною людиною, яка знає ключову частину системи і без якої неможливо зробити реліз. По-друге, при парному програмуванні якість реалізації стає набагато кращою. У підсумку — всі щасливі.

Загалом, цікаво було почитати про це і багато іншого. Директорам і засновникам компаній — суворо до прочитання.

Резюме дванадцятої зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"

2016-01-25T16:00:00+02:00

23 січня 2016 р. відбулася дванадцята зустріч клубу "Пітон на АПВТ". Зустріч проходила в ауд. 318 з 11:15 до 13:00.

Обговорили основні принципи ведення проєктів:

Проєкти мають виконуватися в парах.
Використовувати відкриті репозиторії.
Робити код-рев’ю.
Писати тести.

Протокол наради записали на http://python.mass.education/project

Основне питання: "З чого почати?" Відповідь:

Встановлення Пітона 2.7.
Встановлення середовища розробки, наприклад, Пішарма.
Встановлення Google App Engine Python SDK: https://cloud.google.com/appengine/downloads?hl=en
Проходження туторіалу з GAE: https://cloud.google.com/appengine/docs/python/gettingstartedpython27/usingwebapp

Для першого тижня цього має вистачити.

Серед запропонованих проєктів:

Простий блог.
Інтернет-магазин.
Вікі.
Online перевірка завдань на Пітоні.

На наступній зустрічі команди розкажуть про прогрес.

Успіхів! :)

Попередні зустрічі:

Як отримувати новини про зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"?

Підписка на новини про зустрічі клубу "Пітон на АПВТ": http://bit.ly/python-apvt-reg Поштова розсилка — це буде основний канал інформування про зустрічі.

Групи Вконтакте і Фейсбуці: https://vk.com/python.apvt і https://www.facebook.com/groups/python.apvt відповідно.

Сайт для запитань і відповідей про Пітон і про клуб: http://bit.ly/python-apvt-qa

Питання? Можна звернутися до мене особисто: volodymyr.obrizan@gmail.com

Відбулася перша зустріч клубу "Пітон на АПВТ". Резюме

2015-10-25T16:23:00+02:00

24 жовтня 2015 р. відбулася перша зустріч клубу "Пітон на АПВТ". Зустріч пройшла в ауд. 318 каф. АПВТ з 11:15 до 12:50.

Спочатку кожен представився і розповів про свої стосунки з Пітоном. Був приємно здивований, побачивши не лише тих, хто починає вивчати цю мову, а й хлопців із досвідом понад 5 років.

Напередодні я спробував щастя і написав Гвідо ван Россуму — винахіднику мови Пітон — із проханням написати коротке звернення з нагоди заснування клубу.

І Гвідо відповів:

Благословення патріарха отримано, можна було починати.

Короткі нотатки про те, що обговорили на зустрічі.

Принципи роботи клубу

— активна самоосвіта проти пасивного споглядання;
— організація горизонтальних зв’язків членів клубу.

Ще раз підкреслю — лекцій і лаб не буде. Будуть короткі повідомлення і майстеркласи. Основний акцент — самоосвіта і спілкування з однодумцями.

Курс на Coursera

27 жовтня стартує безкоштовний онлайн-курс на Coursera: https://www.coursera.org/learn/python Ми рекомендували зареєструватися на цей курс і почати його проходити. Рівень початковий, не потрібне знання мови, щоб почати її вивчати.

Книжки

Марк Лутц, "Вивчаємо Пітон", 1280 стор. Ринкова ціна 1200 грн. Дуже товста книжка з докладним викладом.

"Програмування для дітей. Ілюстрований посібник з мов Scratch і Python". Підхід до вивчення мови з ілюстраціями і поясненнями. Я вже робив невеликий огляд цієї книжки. Ринкова вартість книжки: 550 грн.

Марк Пілгрім "Dive into Python" і його російський переклад: "Углиб мови Пітон". Онлайн-книжка, безкоштовно.

Kenneth Lambert «Fundamentals of Python: From First Programs Through Data Structures».

Програмне забезпечення

Встановлення інтерпретатора Пітона: http://www.python.org Він є під будь-яку платформу. Бажано ставити найостаннішу версію мови: 3.5. Треба вчити цю версію мови, але бути готовим адаптуватися в деяких моментах під версію 2.6 або 2.7. Важливо писати код у такому стилі, щоб він підтримувався всіма версіями мови.

Рекомендоване середовище розробки: JetBrains PyCharm Edu. Це безкоштовне середовище розробки, включає 50 простих задачок початкового рівня, щоб вивчити основи мови.

Можна користуватися будь-якими іншими середовищами розробки, зокрема й простою консоллю.

Де ставити запитання?

Англійською мовою можна ставити запитання на http://www.stackoverflow.com Російський аналог: http://ru.stackoverflow.com

Створено групу розсилки, де можна спілкуватися в тіснішому колі: https://groups.google.com/forum/#!forum/pythonapvt Можна ставити запитання як електронною поштою, так і через вебінтерфейс. Прошу підписатися.

Групове фото на пам’ять:

Як отримувати новини про зустрічі клубу "Пітон на АПВТ"?

Групи у Вконтакте і Фейсбуці: https://vk.com/python.apvt і https://www.facebook.com/groups/python.apvt відповідно.

Сайт для запитань і відповідей про Пітон і про клуб: https://groups.google.com/forum/#!forum/pythonapvt

Запитання? Можна звернутися до мене особисто: volodymyr.obrizan@gmail.com

Чим технологічно Вконтакте кращий за Facebook?

2015-07-25T19:46:00+03:00

Мало кому відомо, що Facebook — це сервіс годування мас гівном із лопати. Лопата настільки велика, що її вистачає на всіх, і тому вона одна. У вас є лише ілюзія персоналізації контенту за вашими лайками й друзями. Але насправді жодної персоналізації немає, а якщо ви її захочете, то вам просто відмовлять у послузі будь-якого контенту взагалі.

За замовчуванням Facebook показує т. зв. "top-content". Нібито це ті пости, які найпопулярніші серед користувачів. Оскільки топ-контент формується автоматично, то ясна річ, що особисто для мене там нічого цікавого немає, бо Facebook ніколи не напише такий алгоритм, який би вгадав, що мені подобається. Щоб я частіше клікав на рекламу — напишуть, а щоб мені пости сподобалися — ні.

У Facebook є режим "recent stories", тобто всі пости й події в хронологічному порядку. Зрозуміло, цей режим привабливіший, бо я не хочу пропустити щось важливе в житті моїх друзів, що алгоритм Facebook не вважатиме важливим.

Але й тут є такий недолік, що мої друзі не лише публікують інформацію від себе, а й лайкають чужі пости, репостять, коментують. У Вконтакте й Facebook є дуже корисна функція — приховати пости певного автора.

Я дуже рекомендую цю функцію для дотримання інформаційної гігієни. Людина як особистість є тим, що вона читає. За останні кілька років я забанив 4000 пабліків Вконтакте. Тепер я просто не бачу репостів із цих пабліків. Попри те, що у мене близько 500 друзів Вконтакте, мені достатньо зайти раз на тиждень на 15 хвилин, щоб побачити всі новини моїх друзів за минулий тиждень.

Нещодавно я вирішив відфільтрувати й Facebook. Після кількох тижнів фільтрації, на мій подив, моя персоналізована стрічка виявилася зламаною. Мені можуть показати 10 записів, можуть 5, а можуть лише один. Коли я скролю пости, то останнім висить ось такий, і більше нічого не завантажується:

Спроба персоналізувати контент, відмовитися від того, що мені не цікаво, закінчилася провалом. Я тепер не бачу контенту взагалі. Пробував чистити куки, пробував два браузери: Яндекс і Safari. У результаті одне й те саме.

Технологічно Вконтакте кращий за Facebook. У них такої проблеми немає.

Інновації в ХНУРЕ

2011-02-25T11:51:00+02:00

Інноваційні технології в ХНУРЕ:

Тепер охорона може замість своїх прямих обов’язків дивитися аматорський футбол.

Чому цей монітор стоїть на видноті у всіх, а не в спеціальній кімнаті під наглядом спеціального співробітника? Чому камер лише дві, а не два десятки? Чому в університет вільно проходять люди, які з лабораторій крадуть мобільні телефони й гаманці?

Штучний інтелект винаходить велосипед!

2011-01-25T22:07:00+02:00

Днями побачив посилання на цікаву флешку: http://megaswf.com/serve/102223/ У ній наочно демонструється суть генетичних (еволюційних) алгоритмів.

Суть проста. Треба зробити велосипед, щоб він проїхав якомога далі. Комп’ютер нічого не знає про те, яким має бути велосипед. Йому випадковим чином підсовують різні химерні форми. Серед параметрів: розмір кузова, розмір коліс, відстань між колесами, положення амортизатора. Може, вони якісь інші, але, судячи з логіки речей, щось таке.

У початкових поколіннях велосипеди виходять повний атас. У першому поколінні представлена вибірка з 20 випадкових велосипедів. Наприклад, таких:

Ліворуч у стовпчику показані експерименти з черговим новонародженим виродком, а саме: скільки умовних метрів траси він проїхав. Найцікавіше починається, коли змінюється покоління. У цей момент найгірші (які проїхали найменше) відкидаються («Це Спарта!!!»), а найкращі промзразки «схрещуються», тобто обмінюються якимись параметрами, наприклад формою кузова чи діаметром коліс.

Трапляються цікаві варіанти:

Або ось приклад велосипеда, дуже схожого на мотоцикл:

Але якщо почекати, як я, годин дев’ять, то може вийти цілком придатний транспортний засіб:

Висновок (у кожній лабораторній, курсовій, дипломній або дисертаційній роботі має бути висновок): генетичні алгоритми знаходять широке застосування у багатьох задачах народного й сільського господарства.

Зайчик у харківському метрополітені

2010-12-25T15:52:00+02:00

Упізнаєте зайчика?

У харківському метрополітені на ст. м. «Університет» встановлено п’ятиметрового зайця недолі. Якщо підійти до нього й погладити, то він зробить самі знаєте що.

— Ти куди зібрався? — У метро. — Не судилося!

Експерти, my ass

2010-12-25T11:53:00+02:00

І от знову субота, і знову в інтернеті дехто неправий.

Гортаючи на дозвіллі Хабр, натрапив на замітку про справу якогось Жукова. Історія каламутна: як я зрозумів з обговорень, чувак написав бухгалтерську прожку, взяв гроші за встановлення на комп’ютери користувачів, а через рік ця прожка почала друкувати бухгалтерські звіти, в яких чогось бракувало. Так автор мотивував користувачів заплатити йому ще грошей. Ну а оскільки бухгалтерська звітність — це не ваш рефератик, то справа обернулася проти автора. Тепер триває суд, у ході якого все складається не на його користь.

Як завжди, «ні в чому не винні» здійняли в інтернетику виття до небес. Адже достеменно відомо, що інтернет — це оселя демократії та справедливості. Народ завжди стане грудьми на захист Правди. Сам по собі пост не цікавий, а от посилання дуже.

З яких це пір стаття у Вікіпедії стала називатися «думкою експертів»? По-перше, Вікіпедія ніколи не була і ніколи не стане сайтом, де дають авторитетні юридичні консультації. А по-друге, під час перевірки статистики правок виявилося, що всі ці «експерти» — аноніми, найімовірніше одна й та сама особа.

От уже сиджу й бачу, як у майбутньому ставитимуть такі посилання:

Думка експертів: http://linux.org.ru/Дело_Жукова

Або навіть так:

Думка експертів: http://lurkmore.ru/Дело_Жукова

P. S. Саму статтю виставлено на вилучення. Найімовірніше, її врешті вилучать.

Зростання використання C++-синтезу

2009-09-25T18:46:00+03:00

Шон МакКлауд, директор із Mentor Graphics, повідомляє, що до кінця 2009 року кількість фірм, які використовують C++-синтез для виробництва, перевищить 33 %. У 2008 році цей показник становив близько 14 %. Статистику було зібрано в результаті анонімного опитування 800 інженерів. Опитування спонсорувала Mentor Graphics.

Три причини, з яких інженери вибирають C++-синтез, такі: а) простіше верифікувати (68 % опитаних); б) швидше виходить RTL (64 %); в) потрібно менше людей, що в умовах кризи дуже актуально.

А ось цікава статистика щодо обсягу ринку продуктів високорівневого синтезу та пов’язаних із ними сервісів. Ці цифри зібрані аналітиком Гаррі Смітом і опубліковані в липневому номері журналу “IEEE Design and Test of Computers”.

Діаграма дуже цікава. Сміт повідомляє, що в 90-х роках у користувачів з’явився інтерес до високорівневого синтезу, але інструменти були далекі від того, щоб бути придатними у виробництві. Через це довіру до них було втрачено. А в останні роки спостерігається повторний розквіт програм високорівневого синтезу нового покоління. Знаю, що багато хто скептично ставиться до C++ і SystemC як до мов опису систем. Подивимося за кілька років, як буде насправді.

А ще знайомі підказують, що всі ці цифри — маркетинговий булщит, щоб заманювати користувачів, типу “дивись, уже половина купила C++-синтез, тож давай купуй і ти”!

Лекція Сергія Міхтонюка з комп’ютерної графіки

2009-05-25T16:10:00+03:00

У середу (27.05.09) відбудеться лекція Сергія Міхтонюка з комп’ютерної графіки. У програмі:

Graphic primitives
Transformations: Projection / World / View
Matrices
Z-Buffer & Stencil buffer
Lightning: Flat (Gouraud / Phong shading), Directional (point / spot lights)
Textures: Texture coordinates, Mip-mapping, Sampling, Cubic textures
Lighting models: Diffuse / Ambient / Specular
Shaders: Vertex / Pixel, Effects
Effect, postprocessing tutorial

Дата: 27 травня 2009 (середа). Час: 11:30—14:30 (три години). Місце: 318 ауд. ХНУРЕ

Вхід вільний.

Від учасників лекції очікується добре знання мови C++, основ комп’ютерної графіки, базових термінів і принципів. Для участі необхідно заздалегідь надіслати ПІБ, контактний телефон і номер групи на адресу volodymyr.obrizan@gmail.com.

Конкурс Intel із паралельного програмування

2009-04-25T09:28:00+03:00

З квітня проводиться черговий конкурс Intel із паралельного програмування. Цього року учасникам пропонують розв’язати 12 задач у два етапи. Перший етап розпочався 6 квітня і закінчиться 3 липня, а другий етап розпочнеться 17 серпня і закінчиться 13 листопада.

Кожна розв’язана задача оцінюється окремо таким чином:

0—100 балів за розв’язану задачу (враховується коректність і швидкість виконання)
0—50 балів за пояснювальну записку (до 10 балів за опис послідовного алгоритму, до 30 балів за опис паралельного алгоритму й використаних технологій, до 10 балів за продуктивність)
5 балів за кожне повідомлення на форумі, присвячене розв’язанню конкретної задачі (але не більше ніж 25 балів)

Учаснику, який набрав найбільше балів за розв’язання однієї задачі, дають сертифікат на 100 $. Наприкінці кожного етапу вручають гран-прі за максимальну суму балів: нетбук.

Серед відкритих на сьогодні задач відомі дві: порозрядне сортування і розв’язання булевих рівнянь. Найімовірніше, у майбутньому на нас чекають задачі на графи, масиви, списки.