Університет багато чого не вчить. Наприклад, він не вчить рідної російської мови. За роки роботи викладачем перед очима пройшли сотні студентських робіт: реферати, тези, курсові, дипломні. Зазвичай починаю черкати вже в першому ж абзаці й повертаю на доопрацювання після першої сторінки.
Що студенти беруть за зразок стилю писемного мовлення? Це гівносайти на кшталт Хабрахабра, де немає жодної редакторської політики, де постять криві переклади закордонних статей. Добрий стиль технічної літератури є в старих радянських книжках (виданих до 80-х років двадцятого століття), але хто їх нині читає? Тому доводилося пояснювати хоч якісь елементи наукового стилю студентам усно.
Одним із відкриттів цього року став інформаційний стиль Максима Ільяхова. Я зацікавився його роботами з першої ж статті, бо він займається саме тим, чого бракує в студентських роботах: сенсом слів, сенсом тексту. Я трапляв у курсових і дипломних «фігню», а використання інформаційного стилю якраз вилучає «фігню» з тексту. Це просто свято для очей і мозку!
Прочитайте архів розсилки про інформаційний стиль: http://maximilyahov.ru/blog/?go=all/availability/
Крім статей, Ільяхов опублікував застосунок, що автоматизує перевірку фрагмента тексту на відповідність інформаційному стилю: http://glvrd.ru/
Розгляньмо абзац зі вступу однієї студентської курсової:
Сучасні вебтехнології не стоять на місці. Упродовж уже багатьох років технології створення вебсайтів безперервно вдосконалювалися, і зараз швидкість їхнього вдосконалення така висока, що навчальні посібники встигають значно застаріти ще до публікації. З основних можна відзначити такі: HTML(XHTML), CSS, JavaScript, PHP, Ajax і WordPress.
А ось результат обробки «Главредом»:
Дуже зручно: підкреслено стоп-слова, показано приклади, є посилання на пояснювальну статтю.
Інформаційний стиль обовʼязковий для всіх студентів для будь-яких видів робіт під моїм керівництвом. Не приносьте мені роботи, не прочитавши розсилку «Главреда».
А ще в них на сайті є кумедна сторінка з повідомленням про помилку сервера.
