Час іде, а мода лаяти викладачів, виші й чиновників від освіти (у нашому випадку завжди тільки одного — міністра) не минає. Мовляв, перші — старпери, читають з папірця лекції
Поговоримо сьогодні про плагіат (т. зв. «копіпаст»). Для початку дамо визначення цьому поняттю.
Плагіат — умисне привласнення авторства чужого твору науки чи мистецтва, чужих ідей або винаходів [Вікіпедія].
Плагіат — це дуже серйозна проблема у вітчизняній системі освіти. Причому все настільки запущено, що не всі навіть здатні усвідомити, що ця проблема існує. Наскільки я зрозумів із особистого спілкування зі студентами, далеко не всі розуміють, що запозичувати тексти робіт, по-перше, неетично (по суті — це крадіжка), по-друге, заборонено правилами університету.
Я чудово розумію, що дуже легко вбити в гугл тему своєї курсової й скопіювати з першого-ліпшого посилання готовий текст одразу так сторінок на 10. Ще кілька таких забігів у гугл — і курсач готовий.
Розтлумачимо поняття плагіату ще з одного боку. Якщо плагіат — це «несправедливе привласнення результатів», то й оцінка за таку працю не може вважатися справедливою, що випливає з визначення. Розглянемо таку модель курсової роботи. Припустімо, що нормою для курсової роботи є записка обсягом 40 сторінок авторського тексту (без титульного аркуша, змісту, джерел, додатків), яка оцінюється за 100-бальною шкалою. Очевидно, що якщо студент особисто підготував роботу потрібного обсягу, яка не викликає претензій у експертної комісії, то такий студент отримує найвищу можливу оцінку: 100 балів. Усе справедливо, ні в кого зауважень немає?

А що відбувається, якщо студент половину своєї роботи запозичив з інших джерел? Ну, не встигав або полінувався і смикнув 20 сторіночок із книжки, довідника чи Вікіпедії? Нагадаю, що реферат, курсова чи дипломна робота, дисертація — це авторські роботи, уся праця має йти від автора.

Роботу виконано в повному обсязі: 40 сторінок тексту присутні. Але чи справедливо тут поставити найвищу оцінку? Я прихильник такого принципу, що оцінка має бути зменшена пропорційно частці авторського матеріалу. Половина тексту скопійована? Отже, студент отримає 50 балів за роботу, це якщо до тієї авторської зеленої частини не буде претензій. Нагадаю, що 50 балів — це двійка за тоталітарною системою оцінювання. Слабенький трояк починається з 60.
Може здатися, що я дуже суворий і вигадую якісь безглузді правила для студентів. Але давайте тоді звернемося до досвіду тієї країни, яку вважають ідеалом і куди деякі прагнуть виїхати. В особистій розмові друг, який уже там, підкинув посилання на політику ставлення до шахрайства й плагіату на одному з факультетів університету Берклі. Нижче подано переклад кількох пунктів близько до тексту:
Політика факультету
Копіювання частини або всієї роботи іншої людини чи використання заборонених джерел — усе це форми списування, які не дозволені. Студент, помічений у списуванні, буде попереджений викладачем, і такі правила матимуть дію:
-
Викладач може: а) вимагати переписати роботу; б) поставити двійку або нуль балів за роботу; в) у разі серйозних проступків поставити двійку за весь курс.
-
Рекомендована дія за списування на іспиті або в курсовій роботі — це п. 1. в (два бали за курс).
-
Викладач зобовʼязаний у письмовій формі повідомити студента й декана факультету про факт списування, про вжиті заходи, а також про право студента подати апеляцію.
-
Викладач зобовʼязаний зберегти копії будь-яких письмових робіт, що свідчать про порушення.
-
Декан факультету зобовʼязаний повідомити проректора з виховної роботи (в оригіналі Director of the Office of Student Conduct — прим. пер.) про порушення, а також імʼя студента й про вжиті викладачем заходи.
-
Ректорат (The Office of Student Conduct — прим. пер.) може провести формальне слухання щодо порушення й винести покарання за порушення.
-
Факультет подасть документи на відрахування тих студентів, яких буде помічено в повторному списуванні.
Отак скачав курсову з інтернету, а тобі одразу два бали за курс без жодних розбирань. А потім ще десь щось списав, а тобі ногою під зад. Усе по демократії, не по брехні!
І це ми тільки поговорили про плагіат. А ще ж є проблеми списування на контрольних роботах та іспитах, вигадування експериментальних результатів, захист непрацюючих (або взагалі не створених) програм чи моделей.
Студенте! Хочеш змінити цей світ — зміни для початку що-небудь у собі.