У межах тренінгів успіху студента вивчаю причини, через які студенти неуспішні в навчанні. Одна з таких причин, яка не лежить на поверхні, про яку студенти не говорять, — студенти не розуміють мови.

Я не кажу про російську мову, якою ведуться всі лекції в нас в університеті. Я кажу про спеціальну термінологію, яка використовується на лекціях і лабораторних роботах.

Приклад із особистого досвіду. На лабораторних роботах із хмарних технологій багато дій треба виконати в командному рядку й інтерпретаторі Пітона. Коли я прошу прописати шлях до Пітона в змінних середовища, змінити робочу директорію, вказати параметри командного рядка, то в групі з 20 студентів лише один розуміє, про що я говорю. Інші сидять і дивляться в монітор, ніби вперше в житті бачать компʼютер.

Інший приклад. Студенти можуть показати помилку компіляції, а я можу їм підказати розвʼязання: "Реалізуйте такий-то метод протоколу в цьому класі".

Студенти це чують як: «бла бла бла метод бла бла бла класу», як кіт у рекламі «Віскаса»:

З іншого боку, це виливається в те, що студенти не можуть нормально дати визначення базовим термінам, і в особистому спілкуванні та на захисті лабораторних робіт використовують слівця на кшталт: «хріновина», «хрінь», «фігня», «штука», «ну, це, як його» тощо. Зрозуміло, що без точних визначень на захисті лабораторної роботи студент не може претендувати на оцінку «відмінно». У деяких студентів виникає невдоволення: «Адже я ж зробив, я знаю, просто сказати не зміг».

У підсумку ніякого діалогу немає. Студентам соромно зізнатися, що вони не розуміють, вони нічого не перепитують, і лабораторна робота далі не просувається.

А що відбувається на лекції, коли студент стикається з невідомим терміном? Якщо студент не розуміє якийсь термін, то для нього ця лекція закінчилася. Він не зрозуміє нічого далі. По-перше, втрачається контекст оповіді, а без контексту нічим не повʼязана інформація не запамʼятовується. По-друге, мозок витрачає паливо й час на те, щоб спробувати зрозуміти цей термін, згадати його, студент відволікається і теж втрачає нитку оповіді лектора.

Рекомендації викладачам: 

  1. На початку кожної лекції приділити кілька хвилин визначенням найважливіших термінів, які використовуються в лекції.
  2. Суворо стежити за термінологією, яку використовують студенти в мовленні.

Рекомендації студентам:

  1. Заздалегідь опрацьовувати професійну термінологію.
  2. Вести словники з термінами, ці словники мають завжди бути під рукою, щоб навіть на лекції за браку часу швидко підглянути.
  3. Не соромитися й перепитувати терміни у викладача або одногрупників, якщо дозволяє час. Наприклад, на лабах.
  4. Удома самостійно опрацьовувати ті терміни й ті частини лекції, які випали з оповіді.
  5. В усному й письмовому мовленні давати точні визначення поняттям, позбуватися абстрактних визначень: «хрінь», «хріновина», «штука» тощо.

У 2000 році на першій лекції з фізики Анатолій Іванович Козар говорив: «Вам ще нічим розуміти». Він якраз і мав на увазі, що перед тим, як вчити фізику, треба вивчити термінологію, щоб «було чим розуміти».