У Радянському Союзі морозиво коштувало 7 копійок, проїзд в автобусі коштував 5 копійок, а коробка сірників коштувала 1 копійку. Дрібні гроші мали сенс.
Я памʼятаю, у 90-х, коли національною валютою ще були купони (купон — скорочено від «Кучма упорно продовжує обманювати народ». Не знаєш, хто такий Кучма? Доробиш домашку, розповім.), то на вітринах кіосків були приклеєні купони номіналом до 100 купонів, перекреслені навхрест. Це означало, що такі купюри не приймали.
За останні 15 років гривня знецінилася в 15 разів. Умовно кажучи, все стало в 15 разів дорожчим. Навіть якщо щось у 2000 році й можна було купити за кілька копійок, то тепер воно стало в 15 разів дорожчим. Додайте до цього ще інфляцію.
Я нещодавно бачив, як в одному супермаркеті на касі висіла табличка: «Монети номіналом 1, 2, 5 копійок не приймаються». Я злегка остовпів, поринув у спогади про девʼяності й не здогадався сфотографувати. Уже наступного дня таблички не було. Супермаркет не має права не приймати гроші, які офіційно перебувають в обігу в нашій країні.
Але я замислився про інше: а який артикул зараз найдешевший? Чи можна щось купити за 1 копійку? А за 10 коп.? А за 50? На знімку нижче найдешевший артикул коштує 2 грн 89 коп. — один стік найблювотнішої кави «Якобз». Я не зміг знайти в супермаркеті щось дешевше за цю ціну.
Я не ношу дрібʼязок уже багато років. Спеціально купую гаманці, у яких немає відділення для дрібʼязку. Від нього немає великої користі, а місця займає невиправдано багато.
А який найдешевший артикул бачили ви? Чи носите із собою дрібʼязок?