В Ощадбанку встановили термінали для самообслуговування. А я обожнюю автоматизацію: вона дає змогу економити, робити послуги дешевшими, бо година роботи людини коштує набагато дорожче, ніж година роботи апарата. Ну точніше, в Україні це ще не так, але в усьому цивілізованому світі це вже давно так.
Але в Україні є ще одна проблема, крім низької заробітної плати. У нас ніхто не розуміє, що таке дизайн, як його робити і чим хороший дизайн відрізняється від поганого.
Термінал в Ощадбанку спроєктований (слово design означає «проєктування») таким чином, що з його допомогою лише одиниці людей можуть здійснити потрібні платежі.
Коли я вперше побачив, що касир встає зі свого робочого місця, виходить з-за конторки й допомагає пенсіонерам оплачувати комунальні послуги, то я подумав, що це просто літні люди з технікою на «ви». Але коли дійшла черга до мене, то таким пенсіонером став я. Бо я не зміг самостійно оплатити послуги Укртелекому. А я начебто ще не дуже старий, та й в айті дуже добре підкований.
І це не жарт. Ось поруч на стіні роздрукована інструкція, де потрібно виконати 18 (вісімнадцять) дій, щоб заплатити за світло.
Якщо під час оплати за телефон ввести номер без 0 на початку, то автомат працювати не буде.
Купюроприймач розташований на такій висоті, що треба нахилитися, щоб просунути купюру.
Доки до кожного автомата потрібен буде швейцар, айті в Україні не настане ніколи.